А ваші зусилля в сім´ї цінують?

Таке питання.
Чи просто сприймають як щось таке звичне?
Мої зусилля з того, скільки грошей я приношу в сім´ю, якось ось так звичайно стали сприйматися чоловіком. Тобто гроші є і добре.
Дітям, ясно, ще не зрозуміло. Вони ще не можуть цього оцінити, оскільки самі майже не працювали. Вірніше сини розуміють, що в мене достатньо хороша зарплата. Але рівень життя сім´ї для них це просто часттна життя, в яклму вони вирісли.
А в чоловіка якесь дуже легке до грошей відношення.
І я не можу зрозуміти для себе, що саме мені не подобається (ну крім того, що моя зарплата - основа сімейного бюджету). Ну почути від чоловіка: "О, ти молодець, ти так багато для нас робиш" - це смішно. Мабуть більшої залученності в те, скільки грошей куди іде? На оплату кружків, на оплату репетиторів, на ту ж їжу. Але у чоловіка є доступ до файла з розрахунками, він не дуже туди і дивиться. Може, оця його фінансова відстороненість мене дратує?