Скажите когда легче с ребёнком

Секрет.

Так у вас идеальный возраст моим 11 и 6 уроки тренировки кружки и т. д вот где круговорот , а в 2 идеальный возраст чем старше тем куча своих проблем

Маленькие детки-маленькие бедки. Большие детки-большие бедки! Закончаться пиленки, потом шмотки, потом школа, институт, свадьба, внуки и понеслась по новой: пиленки...))))

Моим уже 9 и 11 и каждый год от рождения ждала что будет легче.Но с каждым годом наоборот сложнее

Вы так рассказываете , как будто ребенок только у вас. Ба/де у нас не было рядом.

Разные отношения бывают с братьями и сестрами
У меня есть много хороших друзей и с детьми и без, не теряем связи с некоторыми 10-15 лет.
Так же польза людям делает счастливее, общение с теми кому ты можешь быть полезна
А не просто сидеть и рожать, ну это мое мнение.
Не очень сравнение, но котиков и собачек тоже очень много. всем ли нужно было рождаться? все ли они имеют хорошие условия для жизни?

И умереть можно в один момент, никто от этого не застрахован и дети тоже умирают

Первый раз стало легче в год - когда стал есть с общего стола и пошел. Второй, более существенный, - в 3 года, когда уже можно договориться словами и кризис трех прошел.
Ненавижу возраст с 6мес до 1г и с 2 до 3

Я одна в семье и своему ребенку такого не желала, всегда хотела минимум 2.
Ну и про перекладывание обязанностей на старшего - это какой-то ваш детский страх, я такое видела вживую крайне редко

Ви так помогли автору. Зараз вона народить свою дитину назад і миттєво відчує полегшення.

Ви прив*язали народження до свого фінансового положення. Якщо завтра ви втрачаєте кошти, а дитина вже є, що ви плануєте робити?

’Важко лише перші 60 років, а потім буде легше´ )))

Мені легше стало після року, коли він почав спати хоча б трохи. Що ви маєте на увазі легше ...невідомо.
Щоб що робити? Залишити самого на пару годин? Десь з 7-8, поїхати без нього в відпустку? Десь з 16. Що саме вам тяжко? З цього й відповідь

В мене двоє різниця 1.9 стало реально легко після 3х років меншої дитини. Зараз їм 11 і майже 13. Проблем досі поки немає.

Мне кажется, что вы просто забываете, как было))
Подруга так: вела дневник с рождения ребенка, чтоб ее не посетила фея-склерозная. Говорит, задумывается о втором даже, потом перечитывает, крестится, и откладывает эту мысль)

Повірте я радію зараз що одна в мами. Бо мамині брати козли, і батька ще гірше брат, ні допомоги, ні спілкування нічого, а як дійшло до догляду за батьками так на сестру скинули, а як спадок ділити, так виявилося що їм все, їй нічого. Мій чоловік теж з братом на дружать, а як спадок будуть ділити то теж буде срач. Рідко в когось бачу гарні відносини з батьками/братами/сестрами

У свекрови 5 детей и все дружны, прекрасные отношения и сами хотят детей более одного, т.к. большая семья - счастье.
Все от людей зависит

В мене няня з п’яти місяців
Вже півтора року
Вихідні для мене Каторга
Чоловік на себе приймає весь удар

А вы знаете, какими могут быть дети до того, как они родились? Какой может быть характер или проблемы по здоровью? Они могут быть вообще не похожими на родителей, а на дедушек/бабушек с чертами характера, которые вы не выносите и т.д. Никто не думает, что его ребенок будет, как тот ’вечно орущий недовольный соседский мальчик’, пока он не родится, все подсознательно ожидают свой идеал.

когда женится, но не факт

О, а розкажіть детальніше, як починали адаптацію з нянею? Як все пройшло, як дитина звикла? Я теж хочу

Скоро буде легше…
Народила. Сіськи болять і підпирають бороду. Вагіна схожа на воронку від вибуху. Дитя постійно кричить, їсть, і сере. Ти - та що спала сумарно дві години за останню добу, запитуєш у подруги:
- Коли буде легше?
- Скоро буде легше - багатообіцяюче відповідає вона.
Коліки. Дитина віщить, як корінь Мандрагори, зригує аж на стелю і пердить, як твій дядько Борис, якого через це всі родичі цураються. Ти - та, що приймала душ, кажись, позавчора, запитуєш подругу:
- Коли буде легше?
- Скоро буде легше. - переконує вона.
Лізуть зуби. Мале марудить, поносить і температурить, чухаючи десна твоїми стражденними сосками, які, доречі, розтягнулись так, що їх можна зав’язати за шиєю. Ти - та, що навчилась закручувать гулю на голові взглядом, запитуєш подругу:
- Коли буде легше?
- Скоро буде легше. - бадьоро відповідає вона.
Поповзли. Мале з дивана вниз головою, а ти - та, що ледь притомна, по стінці кімнати, побачивши це феєричне падіння свого пуп’янка, якого, доречі, лишила на чоловіка. Перша гуля на лобі. Перше «Йобтвоюмать, Сірожа! Як ти так за ним дивився?». Перший махєровий халат, подарований чоловіком, щоб іскупить провину.
- Коли там, кажеш, легше буде? - знову запитуєш ти подругу.
- Скоро! - відрізала та.
Перші кроки. За останній тиждень мале розбило губу, забило сраку, здерло носа, облизало батарею, витерло кози об кота і нажерлось землі з вазона. Ти - та, що не розгинає спину, бо страхує спиногриза на поворотах, питаєш подругу:
- Легше то буде? Коли?
- Скоро буде. Скоро. - запевнила вона.
Садочок. Адаптація. Два дні ходите, тиждень вдома. Твоє дитя вкусило Міланку. Її мама прийшла сваритись. Твоє дитя вкусило і її. Соплі, воші, загублені рукавиці, подєлкі з гімна і палок. Ти - та, що послала маму Міланки нахєр, запитуєш подругу:
- Ну коли?
- Скоро буде легше! - обіцяє та.
Школа, початкові класи. Дитина принесла додому першу двійку, синяка під оком і слово «бл@дь». Виясняєш, хто ж навчив твого ангелика такому неподобству. Розумієш, що ти і навчила, коли, не зумівши розв’язать задачку для 2-го класу, носилась по кухні, патрошачи ту книжку, з дикими криками «Оце то, блядь, шкільна програма! Бідні діти!». Ти - та, що розмальовує контурні карти замість дитини о 23:00, запитуєш подругу:
- Скажи, ну коли ж те «легше»?
- Скоро. Скоро буде легше - підбадьорила вона.
Старші класи. Перехідний вік. Дитя огризається, бахкає дверима, давить прищі, завело стрьомну чолку… Її цей бравий тінейджер не забуває помазати гелем, а от мазнуть дезодорантом під руками забуває , тому пахне козлом і жувачкою. А ще жере, як три комбайнера, слухає музику, від якої, ти переконана,здох ваш попугай і називає тебе «бро». Ти - та, що знайшла в його кишені папіроси, дала за це рясних пиздяк, а потім сама ж одненьку на балкончику і викурила, щоб успокоїть нєрви, питаєш подругу:
- Легше буде? Нє? Коли?
- Скоро, скоро. Точно тобі кажу. - щиро обіцяє та.
Інститут. Дитя веде активне сексуальне життя, в перервах між цим, дуже посередньо, здаючи/перездаючи сесію. Ти - та, що найбільше переживає за дві речі: щоб воно не забувало презерватива напруть і щоб воно, паразіт, всі лоточки з гуртожитку попривозило, запитуєш подругу:
- Ой, ну коли вже легше? Сил нема…
- Скоро буде легше. - вкотре обіцяє та.
Весілля. Дитя надумало женитись. Краще б у нього знов зуби різались. Невістка мало того, що з татуіровкой, то ще й медитаціями займається. Ти попросила, щоб вона почистила картоплі в суп, а вона почистила тобі чакри, розважила віртуозним биттям в бубна і порадила вам з чоловіком спробувать тантричних секс. Ти - та, що забула поставити суп в холодильник, бо пів ночі гуглила, шо воно таке той «тантричний секс», питаєш у подруги:
- Коли вже легше то буде, га?
- Скоро буде. Вже 100 раз тобі казала. - відрізала вона.
Внуки. Ти бабуся. Знову коліки, зуби, перші кроки… Садочок, школа, інститут… Ти закатуєш помідорки, гурочки, компоти і очі щоразу, коли невістка не слухає твоїх порад. Садиш 20 сот картоплі. Пів року жалієшся, що її ніхто не хоче сапать, пів року - що її ніхто не хоче їсти. Страшно болять ноги. Варикоз. Втомлено питаєш подругу:
- Коли буде легше?
- На! - говорить та, простягаючи тобі тюбик «Троксевазіну».
Береш. Мажеш ноги.
- Ну шо? Легше? - цікавиться вона.
- Так, легше - фаталічно стверджуєш ти.
- От бачиш? А я ж казала…

Головне, щоб в цьому постійному очікуванні полегшення ми не забували просто жити. Правда?

Цілую в рота,
Катя Бльостка

І це величезна помилка. Невиправданні очікування= величезні розчарування. Приходить особистість, іноді дуже проблемна але це досвід.

Знаю
Поєтому я не готова рожать
У меня есть много интересных вещей в жизни)
И да я работала с прекрасными детками, порой они очень не похожи на своих родителей, уникальны и умны, а порой у хороший родителей, говнистое дите.
Лотерею испытывать не хочется. Хочется помогать сейчас тем кому это нужно и кто уже родился.

Дала обяву
Багато писали дзвонили

З чоловіком обирали разом
Особливих вимог у нас не було
Чесна приємна людина щоб, чоловік виніс малого і віддав їй в руки

Спочатку півдня спробували три дні на тиждень
Через міс перейшли на повний день
Було літо і вони весь час надворі
уже півтора малому, вона навчила ходити рано, у нас хороші стосунки

После 5.

Мені значно легше стало після 1.7

Дякую)
Ваш син на ШВ, так?
Моя дитина на ГВ, думаю залучати няню на кілька годин, щоб мати можливість попрацювати

Так
З трьох місяців на ШВ був

До року найлегше , потім проблем більшає