Переїзд на квартиру. Дикий страх і паніка

Дівчатка, уже гідазіпам для мене як рятувальний круг, бо вже не витримую. Жили у свекрухи, що скажу жили так собі ну ви розумієте, не хочу про це говорити суть не в цьому. Дівчата, тільки велике прохання без срачу. Ми потім пожили у мами, все було добре, але вони живуть далеко, діти скучають за папою, хоч там і добре і мені спокійно, але всеодно це не життя так жити окремо. Вирішили орендувати квартиру, вже знайшли, сьогодні приїхали, ми дуже сильно поспішили що приїхали одразу, потрібно було все нормально облаштувати і тільки потім привезти дітей. Син плаче, що тут нема речей його, я йому пояснюю що все привеземо, але він розпереживався, і плакав довго. Я також на нервах, не знаю як бути з цим переїздом, чи вірно ми робимо, тому що по грошам це звісно накладно, і оцей страх і паніка мене просто накрила. Отоплення там лише коли є світло, електро плита, у мене просто опустились руки. Чи це через те що це для нас щось нове, чи просто через те що ми не знаємо як воно буде, чи потянемо ми її, плюс вона пуста звісно вигляд не дуже, малий на мені, чоловік на роботі. У вас був такий страх коли ви орендували квартиру? Чи це просто так уже розшатанні нерви що мене так криє. Я постійно плачу. Вибачте за кашу в темі, бо така ж каша в годові. І якщо десь помилки також вибачте