ЛисАпедная• 28 января 2023
Як же я хочу побути сама
Тиждень десь біля моря. Щоб сидіти годинами , дивитися в даль. Виплакатися, викричатися. Щоб бл...ніяка ...не чіпала мене " вот хепен?". Не зай...ли : чому ти не береш трубки. Щоб діти не мамкали кожні 5 хвилин та не потрібно було щохвилини вирішувати їх конфлікти.
Або хоча б 2-3 дні. І я знову буду доброю мамою, подругою, партнером, профі. Тільки дайте мені хоч трішки побути одній. Дайте мені спокійно постраждати та пережити закінчення відносин. Я більше не можу ховати все що на душі і з дурнуватою посмішкою повторювати все окей.
Я не багато прошу. Мені не потрібно 5 зірок. Мені потрібно побути самій
Або хоча б 2-3 дні. І я знову буду доброю мамою, подругою, партнером, профі. Тільки дайте мені хоч трішки побути одній. Дайте мені спокійно постраждати та пережити закінчення відносин. Я більше не можу ховати все що на душі і з дурнуватою посмішкою повторювати все окей.
Я не багато прошу. Мені не потрібно 5 зірок. Мені потрібно побути самій
показать весь текст
1
52
0
Потрібно щоб з дітьми хтось побув. Я декілька разів намагалася зробити, домовилися з господарями будинку, де ми живемо. Тим більше в мене діти не малі, самі їсти можуть взяти. Просто не можна щоб самі були.
Але в останній момент у них постійно щось мінялося і вони самі в ці дні кудись йшли/ їхали. Більше в мене тут нікого немає.
Тому поки не можливо. Єдине, до чого додумалася, це поки діти в школі, на декілька годин взяти в місцевому готелі кімнату і там побути в тиші.
Але в останній момент у них постійно щось мінялося і вони самі в ці дні кудись йшли/ їхали. Більше в мене тут нікого немає.
Тому поки не можливо. Єдине, до чого додумалася, це поки діти в школі, на декілька годин взяти в місцевому готелі кімнату і там побути в тиші.
Та блін, так дістали ці трясучки. Ні, я їх розумію. Хто буде радіти чи свідомо хотіти , щоб близькі люди йшли воювати. Але оце лицемірство ’ хай вже перемога. Боюся щоб чоловіку дали повістку’. А чиїми руками та перемога???? В мене більша частина колективу така. Я навіть спілкуватися перестала з ними. Бо боюся що в який момент просто не витримаю .
1
Мои дети уже месяц у бабушки. Я кайфую. Навещаю их по выходным… неохотно. Хожу на работу, валяюсь с планшетом, ем в кафешке, шляюсь по магазинам. И не стучит в голове, что надо домой, там же дети. Реальный кайф. В принципе мне месяца хватило, завтра забираю, даже соскучилась.
Всем нормальным людям хочется побыть наедине с собой, без социальной роли.
Всем нормальным людям хочется побыть наедине с собой, без социальной роли.
3
Я вообще не представляю как это не бывать наедине с собой, я только так и восстанавливаюсь, это как воздух необходимо! Побыть наедине с собой. Я каждый день стараюсь побыть так. Это очень тяжело когда нет возможности. Обязательно что-то придумайте исходя из всех ваших возможностей! Иначе тяжело, особенно когла разрыв отношений. Просто поплакать наедине и то легче уже станет
2
Автор, не чекайте , що хтось реалізує ваше бажання - дійте самі. Якщо є можливість залишити з кимось дітей на цей тиждень - залишайте і відпочивайте.
Я зрозуміла, що ніхто так про себе не подбає, як ви самі. А через жаль до себе і невожливість реалізувати свою мрію , вам буде гірше і гірше - ви будете зриватись на близьких, родичах, дітях, потім картати себе через це. І так замкнуте коло
Я зрозуміла, що ніхто так про себе не подбає, як ви самі. А через жаль до себе і невожливість реалізувати свою мрію , вам буде гірше і гірше - ви будете зриватись на близьких, родичах, дітях, потім картати себе через це. І так замкнуте коло
Автор, дуже вас розумію, теж завжди страждаю від цього. Постійно душ ходжу приймати. Але на все свій час, ми впораємось😉
1
У Вашому місті немає общини українців? Щоб з домовитись з нашою подивитись за Вашими дітками вечором, на приклад
Немає. Кажуть що в другій частині міста є пара сімей. Але поряд з нами немає. І я нікого не зустрічала якось.
Я теж люблю море, воно мене лікує і оновлює, бо я частинка природи, а ваші слова розчулили, бо за морем скучила неймовірно
1
Погано. А скільки Вашим діткам? Вони в школі? Вам не вистачає цього часу, поки їх нема? Може Вам з психологом пару сеансів поспілкуватися? І якісь заспокійливі пропити. Мені, наприклад, виписали препарат Ігнацію від Хєєль, помагає.
В той час , коли діти в школі, я ходжу на курси англійської, працюю, зустрічі по роботі.
Я вже й з психологом, і з психотерапевтом спілкувалася. Валерьянку п´ю. Тут вона сильна. Чай заспокійливий. Допомагає, але не прям таки сильно. Бо воно працює як поверхневе прибирання. Прибирає бруд зовні.
Дітям 10 та 8. Тут не можна щоб були вдома в такому віці самі.
Я вже й з психологом, і з психотерапевтом спілкувалася. Валерьянку п´ю. Тут вона сильна. Чай заспокійливий. Допомагає, але не прям таки сильно. Бо воно працює як поверхневе прибирання. Прибирає бруд зовні.
Дітям 10 та 8. Тут не можна щоб були вдома в такому віці самі.
Я не те , щоб сильно жаліюся. І не просто сиджу і нию. Роблю все , можливе, що знаю і можу в цих умовах. Іноді вдається втримати норм стан пару днів. А потім накриває з більшою силою.
Скажіть? Поки читала коментар той і сама розплакалася і неначе поряд побувала. Так якось від душі написано
1
Вам треба спинитися і відпочити. Лишіть одну роботу і все. Ви і так в середовищі мови, пропустіть кілька уроків. А цей час використайте на себе. І побудьте сама, поки діти в школі. Ще я би порадила Вам бігати або далекі прогулянки. Щоб та істерика потрохи розмоктувалася.
Отож. Я якраз це добре розумію. Зараз голові визріває план як на якісь вихідні, хай і на останні гроші, поїхати кудись. Хай і з моїми дітьми. Хай з фастфудом, телефоном... Але щось побули самі.
Можливо прогуляю англійську...
Біг навряд. Я восени бігала. Дійсно допомогало норм так. А з початком зими закинула.
Можливо прогуляю англійську...
Біг навряд. Я восени бігала. Дійсно допомогало норм так. А з початком зими закинула.
Це, напевно, називається мистецтво філігранно висловлювати свої думки.
Я от теж сижу перед морем і відчуваю, що цій стихії все рівно, що відбувається навколо, воно так шуміло і хвилі накочувались на берег і 100 років тому, і коли нас не буде, через 100 років, море буде так само шуміти...
Я от теж сижу перед морем і відчуваю, що цій стихії все рівно, що відбувається навколо, воно так шуміло і хвилі накочувались на берег і 100 років тому, і коли нас не буде, через 100 років, море буде так само шуміти...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу