Я мрійник. Мрія номер сорок сім

Мрію навчитися пекти еклери. Ідеальні еклери. Давно мрію. Уявляю, як буду мати власну цукеню, або робити елітні еклери на замовлення. Мрію про глазур як нічне небо. Такий кайф, як це уявляю.
Взагалі мрій в мене багато, більшість маленькі. На всі часу нема. Хоча буває я роками якусь смакую. І так уявляю, і так.
А тут випала нагода попала на курс кондитерський. Цілий день пекли еклери. Була в такому захваті, що навіть на деталі не звернула вагу. І ось намагаюся повтоити дома. А нічого не виходить. Граюся з температурою, з насадками. Сташні, порвані і порепані виходять.
Смачні, але не такі як в моїх мріях. Раз на тиждень пробую пекти. А чоловік сказав, щоб я припинила, цим займатися, вони йому не подобаються. Але я і сама можу їх зїсти. Та сам факт, мало того, що не виходять , так ще й це.
І читати стала про еклери і відео різні дивитися.
І килимок хочу купити.
Хожу заглядаю на чужі в магазині, вони туж порепані, хоч і не так сильно як мої. Але ж у унтернеті я бачила ідеальні.