Жизнь в Финляндии

почему? я не в Финляндии. но просто два взгляда на ситуацию. работаем с женщиной на заводе. их смена меняет нашу. говорю - как дела? почему такая печальная? и получаю в лоб - зато ты постоянно радуешься, вроде ты директор завода. некоторым для счастья нужно совсем не много. а кому то и больше чем достаточно - мало

Характер разный. Ну и влияет кто кем раньше был, как жил. У кого жизнь улучшилась, те рады. А если человек потерял все и уровень жизни очень упал?

Характер разный. Ну и влияет кто кем раньше был, как жил. У кого жизнь улучшилась, те рады. А если человек потерял все и уровень жизни очень упал?

В мене жві подруги дитинства в Канаді, з інституту займались одним і тим же, не розлий вода куми одна в одної. Одним словом все рівне, з однією розмовляєш та щаслива і рада, натішитись тій Канаді не може, інша ненавидить всім серцем при тому що її чоловік вже давно там і вони все шукали як їй туди вибратись і легалізуватись

В мене жві подруги дитинства в Канаді, з інституту займались одним і тим же, не розлий вода куми одна в одної. Одним словом все рівне, з однією розмовляєш та щаслива і рада, натішитись тій Канаді не може, інша ненавидить всім серцем при тому що її чоловік вже давно там і вони все шукали як їй туди вибратись і легалізуватись

Я теж ненавиджу мені дома в сто раз було краще

почему? я не в Финляндии. но просто два взгляда на ситуацию. работаем с женщиной на заводе. их смена меняет нашу. говорю - как дела? почему такая печальная? и получаю в лоб - зато ты постоянно радуешься, вроде ты директор завода. некоторым для счастья нужно совсем не много. а кому то и больше чем достаточно - мало

У мене дві знайомі: одна працювала покоївкою в Hyatt в Києві, одинока мати знімала кімнату, а інша комерційним директором в фірмі з продажу посуду, своя квартира, машина, відпустки. І от обидві виїжджають. Перша в Німеччину: отримує житло, допомогу, дитина ходить до школи,, з часом влаштовується в покоївкою в готель. Їй дуже подобається країна, житло,робота, планує зроби все, щоб не повертатися. Інша їде до Польщі. Живе в Свиноуйсьці в хостелі, працює прибиральницею в апартах. Вона не була мільйонером в Україні, але мала пристойний рівень доходів, могла собі дозволити ресторани, косметологів, відпустки. Нормальний статус. Вона все це втратила і тому зараз не дуже щаслива. Я вважаю, що все залежить від твоїх початкових даних. Чоловік теж говорив, щоб брала дитину і їхала кудись, а я не хочу в іншу країну (згодна лише на пару тижнів у відпустку), без знання мови ким я там буду. Дякувати Богу та ЗСУ, я можу продовжувати жити в рідному місті, молюся щоб і надалі так було.