Мінреінтеграції - українські діти за кордоном повинні перебувати під юрисдикцією України.

Не вірю, що просто так, прямо відразу і ні за що. Часом ці новини бувають з серії «баба бабі сказала».

Рот дітям закривати, якщо крикливі). Особливо після 22-ї. Бо українські діти гучні! Маю на увазі нормальні діти з нормальних родин, де мама не кричить і не б´є

Тобто, ваша пропозиція дитину, якщо вона в небезпеці, залишити там де вона є?

Можливо б не шукати небезпеки там, де її нема. Я не вірю, що 100% у всіх родинах мала місце небезпека. Треба пам´ятати, що є нездорова фантазія та неприхильне відношення до інших, зокрема некорінних мешканців.

Ок, не у 100%, у 50%. Дітей залишати у небезпеці?

Не у всіх випадках йдеться про небезпеку. Діти самі сказали? На німецькій мові? Сусіди відео надали? Чи прозорливий шкільний психолог виявив професійних хист? Невже ми такі нікчемні, що вважаємо за чисту копійку все те, що нам говорять та навішують іноземці?

Я вас прямим текстом питаю, що робити коли небезпека реально є?

Залучати україномовних представників комісії. На мою думку. Якщо всі історії втручання німців до українських родин правдиві, то чому українська сторона тримає дистанцію та не є частиною того процесу?

Українська сторона -- то хто? Робітники консульств? Волонтери? Хто конкретно? Нема наразі ніякого контролюючого органу та законодавчої бази яка би дозволяла впливати на рішення вилучення дітей. Є суд, максимально, що можна зробити -- забезпечити гарного адвоката.

Ви вважаєте це еталонно-правильним засобом впливу на воєнних мігрантів у чужій країні? Тобто, дякувати та погоджуватись?

От реально - чи багато випадків існує, що в Україні позбавляли батьківських прав алкоголіків, скажімо, але не бомжів, а нормально забезпечених? Чи в школі особливо хтось звертає увагу на синці дитини? Це ок? Німцям варто повчитися як «не лізти до чужих сімей, мають право виховувати як хочуть»?

Трішки - треба. Вони вважають - не тільки мова про насилля в родинах, а його не має бути в жодній цивілізованій країні - що кожен хто приїхав за різних життєвих випадків все одно має натуралізуватись. Вони не розуміють, як це ми хочемо їхати додому. Що нам подобалось більше жити вдома. Просто не можуть того усвідомити. Чого? А от щодо лізти до когось)) бабусі лізуть навіть до візка зі сплячою дитиною. Моя очі відкрила, налякалась, як разоралася, бабуся посмішку вмить втратила, їй не сподобалось, вона ж хотіла ШЕЕН

Тут питання до бабусі, в Україні бабусі теж люблять лізти до візків. Чому треба їм повчитися? Чим обов’язки батьків у Німеччині викладені на папері відрізняються від українських, за винятком того, що в Німеччині більше стежать за їх виконанням?

Я вважаю, що у більшості випадків вилучення дітей у українців, якщо вони взагалі звісно ж були, є факт фантазійної необгрунтованої небезпеки, наговорювання та голословних підозр. Жодних дій щодо дійсно розібратись в випадку. Як розбиратись у незнайомій мові? Звісно ж, легше, що винен і крапка. Якщо б у алкашів і маргіналів вилучили дітей, повірте, тривоги б ніхто особливо не бив (маю на увазі самих же батьків)

Це ви вважаєте їх фантазійними, я думаю, що у професіоналів є свої критерії визначення загрози для дитини, якщо факти не підтверджуються, то дитину повертають батькам без проблем. З дітьми і батьками працюють як психологи, так і перекладачі, тому не думаю, що є вже такі великі проблеми з спілкуванням.

Тут недавно была тема, в ней мама пожаловалась, что у нее забрали детей, я тоже на нее там фыркнула, что просто так не забирают, что ее предупреждали три раза, бла бла бла, короче, поумничала. В этот же вечер мне написала знакомая, у которой тоже изъяли детей и после ее случая, я не могу сказать, что забирают только у маргиналов и скандалистов.

А у неё за что изъяли?

Если она прочитает, пусть знает, что я ее не осуждаю, да, она при детях ссорилась с мужем, но блин, не думаю, что прям скандалила и ругалась при детях. Даже на секунду не хочу быть на ее месте

Це ви вважаєте їх фантазійними, я думаю, що у професіоналів є свої критерії визначення загрози для дитини, якщо факти не підтверджуються, то дитину повертають батькам без проблем. З дітьми і батьками працюють як психологи, так і перекладачі, тому не думаю, що є вже такі великі проблеми з спілкуванням.

Если она прочитает, пусть знает, что я ее не осуждаю, да, она при детях ссорилась с мужем, но блин, не думаю, что прям скандалила и ругалась при детях. Даже на секунду не хочу быть на ее месте

Жесть...соседи-стукачи конечно же образец идеальной семьи

Я вже дуже багато років живу в Європі, не в Німеччині, правда, але система у всіх краінах північної Європи схожа. Ні в мене, ні в моїх знайомих дітей не забрали, хоч і сім’ї у всіх звичайні, і сварки бувають в усіх. Був лише один випадок, коли забрали дітей в українки - минулого року, коли мама потрапила до лікарні, а 4-річна дитина залишилась з 13-річною сестрою і сильно плакала. Через місяць, після того, як ситуацію розгребли, дітей повернули мамі. Українських сімей знаю більше сотні, якби насправді існувало таке неконтрольоване вилучення дітей з сімей, то вже б про це давно писали і говорили. Я вже писала про це - вилучення дитини з сім’ї - це вже крайня межа, коли прості попередження і візити не допомагають(наприклад, однокласницю моєі доньки забрали від батьків лише після спроби самогубства), так само маю знайомих в Німеччині. Чесно кажучи, мене трохи дивує, що тут деякі дівчата пропонують німецьким соцслужбам не лізти до чужих сімей зі своїм захистом прав дітей. Тобто, наприклад, якщо батьки вважають за правильне, то нехай б’ють дітей, бо це чужа культура і їм самим вирішувати, поавильно?