Пургену мне• 04 апреля 2023
Що я роблю не так?
Дитині 6, бажаний, улюбленець бабусь, дідусів і всієї сім’ї. Почав ходити в школу, яку любить, там його хвалять, старається, любить ходити і тд. Але вдома він постійно незадоволений. Все не так, не таке, тарілка не така, музика заважає, мультик не той. Шукає причини нити. Не щодня, але бачу, що він на людях прямо золота дитина, а вдома ні. Безконечно говоримо з ним, пояснюємо, я не розумію в чому моя помилка?
17
0
Перевтома чи банальні капризи, а може навпаки мало гуляє з друзями на вулиці і йому нудно вдома. Він жива людина. Ви ж теж не завжди як сонечко посміхаєтесь і у гарному настрої. Дайте йому змогу бути собою. Займайтесь своїми справами.
3
Гуляємо дуже багато (любить вулицю), займається спортом 3 рази в тиждень (сам вибрав, любить). Мене бентежить така його невдоволеність. Тобто він якось завжди шукає що не так. І не вміє радіти. Просто в мене ще є одна дитина і я бачу цю різницю.
Може, він на людях саме такий, яким йому подобається бути. Діти розуміють, як себе і з ким потрібно поводити, щоб ним були задоволені, щоб хвалили.
А вдома він послаблює це напруження, стає справжнім. Йому важко завжди бути хорошим. Вдома можна не вдавати із себе.
А вдома він послаблює це напруження, стає справжнім. Йому важко завжди бути хорошим. Вдома можна не вдавати із себе.
Это психика такая. Спрашивайте что хорошего произошло. Играйте в кто больше позитива за день соберет.
1
Так, я теж чи на цю тему, розумію, що вдома він справжній і саме це непокоїть. Мені незрозуміло звідки походить цей цого песимізм і отаке бажання постійно бачити у всьому негатив. Останнє - ми їздили до родичів, там був просто мега гарний день. Тітка йому зробила подарунок, він ходив в улюблене кафе, прямо розважали всі цілий день. По дорозі додому він захотів ще на карусель, але було дуже холодно і починався дощ і ми вирішили іншим разом. Пояснили, що вже наступного разу, вже й смеркало. То вір з цієї поїздки не пам’ятає хорошого, а лише ту карусель, розіграв цілу драму. Бо як так, він не пішов і тд.
До речі, в мене син якийсь період, десь 1-3 й класи, був саме таким.
Гарний, розумний хлопчик. Іде, посміхається, розмовляє..баче мене серед батьків, одразу міняється у лиці і починає скиглити. То не так, це не таке.
Потім все якось пройшло. Ми завжди дуже багато спілкувались. І мене це теж бентежило.
Гарний, розумний хлопчик. Іде, посміхається, розмовляє..баче мене серед батьків, одразу міняється у лиці і починає скиглити. То не так, це не таке.
Потім все якось пройшло. Ми завжди дуже багато спілкувались. І мене це теж бентежило.
Вранці я його везу дл школи і щоразу проговорюємо, що щастя і задоволеність - це наш вибір, що він може вибрати постійно нити, а може побачити щось хороше. Зараз я йому купила блокнотик «щастя». Не знаю чого він такий. Найбільше боляче, що я його так довго чекала, народила як найбільше диво, все для нього. Не тільки фінансово, з ним постійно говоримо, пояснюємо. Таке…
В мене ще в школі підбігає, цілує, мамочка моя приїхала. Сідає в машину і все. Нещасний. Ваш син міг пояснити чого він так поводиться?
Ну дивіться, він пішов у новий колектив, до нових дорослих людей. За всіма правилами виживання, він починає пристосовуватись до обставин. От в саме такий спосіб- робить все, щоб подобатись. Хтось, наприклад, обирає іншу тактику, агресію і силу.
А вдома він просто відпочиває від напруги. Це ж важко для дитини. Ось воно і вилазить.
Ну це я так собі розумію.
А вдома він просто відпочиває від напруги. Це ж важко для дитини. Ось воно і вилазить.
Ну це я так собі розумію.
Ну були такі пояснення, типу щось хтось не так сказав, щось не зрозумів, відірвався пасок на рюкзаку і таке інше.
А вдома по-різному хнюпився. Іноді з самого ранку без причини. В якийсь момент я перестала випитувати, а просто спокійно поводилась, залишала у спокої, поки сам не звернеться, годувала смаколиками.
А вдома по-різному хнюпився. Іноді з самого ранку без причини. В якийсь момент я перестала випитувати, а просто спокійно поводилась, залишала у спокої, поки сам не звернеться, годувала смаколиками.
Та наче переглядаю сеье збоку, так, любимо, як і всі батьки, мабуть. Але не потакаю всьому, говоримо постійно, пояснюємо що правильно, чому. Його особистість така чи що? Не знаю. Може переросте з віком
Версія. «Золота дитина»— одна з типових масок аутиста. А вдома він реагує та намагається блокувати подразники.
А ви придивіться. Справа не в якомусь там діагнозі, а питання як вам далі поводитись, щоб не завдати шкоди ані собі ні йому.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу