Как_б_не_так• 29 апреля 2023
Мене не любить мама. Як з цим змиритися?
Мене виховувала бабуся з дідусем, мама вийшла заміж і жила окремо з вітчимом і моїм братом. Приходила до мене на вихідних і в принципі мене це влаштовувало в дитинстві. У мої 16 років вітчим її вигнав і вона переїхала з братом до нас. Але ж в мене був універ в іншому місті,а потім робота та зйомне житло. Тобто я знову з нею не жила. До недавніх пір ми з нею спілкувались як подруги і я думала, що у мене така класна мама,все розуміє,все їй можна сказати. Але я народила дитину і попросила,щоб вона пожила з нами і тут все почалося. Вона не хотіла помагати взагалі, постійно щось видумувала,щоб не гуляти з дитиною. Почала втручатися у мої відносини з чоловіком, провокувала сварки, наговарювала чоловіку на мене, мені постійно говорила,що нам і без чоловіка добре. Тобто вела себе максимально дико для мене. Цей треш продовжувався 2,5 місяці поки вона на рівному місці не зробила скандал і не облила мене брудом, а потім ще й чоловіку моєму дзвонила і розказувала брехню про мене. Мені було дуже боляче, це такий удар був, я працювала з психологом на прийняття мами як вона є. Після психолога стало трохи краще мені,ми помирилися. А сьогодні вона знову влізла в наш з чоловіком скандал і стала на бік чоловіка,хоч він і був неправий і вибачився згодом. Я її прямо і спитала:" за що ти мене не любиш, я ж твоя донька, хто крім тебе мене пожаліє?" Вона сказала,що я сама винувата. Мені так боляче, дівчата. Як з цим змиритися?
38
0
Вы сами позвали, сами навязали своего ребенка, а потом удивляетесь? Быт взрослых детей и родителей должен быть раздельным!
6
Какие скандалы при маме? Ребенка папе, сами с мамой прошлись раз в месяц, проветрились, кофе попили. Всё.
3
Отчим её не бил? Такие женщины часто становятся на сторону мужчины и дело не в том, что это направлено против Вас
3
У вас неадекватная мама. Примите это, отпустите ее жить свою жизнь и меньше общайтесь. Она не умеет, не обязана, не должна вас любить. Она просто такой вот человек. И так как вы взрослая и ее уже по делам знаете - неважно, мать она вам или нет. Вы выросли, пуповину резать нужно до конца и прощаться. Вы бы стали дружить дальше с подругой, соседкой, если б они то же самое делали? Вот вам и ответ.
1
А що мами жаліють своїх дітей?) В мене звісно не така, як у Вас, але підтримка і за жалістю до кого завгодно, але не до неї і з радістю пройдеться по всім мозолям) Не стільки чужі знецінять, як вона)
5
Ответ длямладокошкина
А що мами жаліють своїх дітей?) В мене звісно не така, як у Вас, але підтримка і за жалістю до кого завгодно, але не до неї і з радістю пройдеться по всім мозолям) Не стільки чужі знецінять, як вона)
Я думала,що жаліють.
Вот Вам и ответ. Это своего рода Стокгольмский синдром. Она подсознательно видит в нём угрозу и будет делать всё, чтобы с ним ’совпадать’.
Оце дійсно потрібно мені відрізати ту пуповину і не розраховувати на її любов. Але ж брата вона любить і мені це ще більш прикро.
Ещё неизвестно кому повезло. Ему, который рос в такой семье и с её любовью, или Вам, которая росла отдельно.
6
Ответ длямладокошкина
А що мами жаліють своїх дітей?) В мене звісно не така, як у Вас, але підтримка і за жалістю до кого завгодно, але не до неї і з радістю пройдеться по всім мозолям) Не стільки чужі знецінять, як вона)
У меня такая же... Ей всех жалко, всем она хочет помочь. Только не мне. Для меня у неё более интересные экзекуции, влезть под кожу, обосрать и в конце обвинить, что со мной ни о чём нельзя поговорить спокойно))))
6
Я навіть про таке і не думала. Мені здавалося що навпаки раз вона так потерпала, то має бажати мені кращого.
Прийміть це. Вона не може інакше. Могла б - робила. Але не може. Ось і все. Менше туди занурюйтеся, живіть тим, що вас радує та цікавить. Не драматизуйте, не смакуйте страждання.
5
Если бы она была в принципе способна определять, что это такое - лучшее - она бы никогда не жила с отчимом, а жила бы совершенно другой жизнью.
5
Знаю,що смакувати страждання не можна. Але іноді провалююсь у це. В це питання чому вона мене не любить не дає спокою.
Що треба приймати маму таку як вона є, не чекати від неї любові. Пока працювала з психологом, то ще нормально було. А зараз знову ці думки повертаються.
Тому що не вміє. Не навчена. Ви можете пожаліти її та прийняти це. І кохати та любити ваших близьких так, щоб їм вистачало.
Ви ж були у психолога, розумієте тепер скільки часу знадобиться для того, щоб привести в норму вашу маму, не кажучи про те, щоб вона сама пішла до нього. Це реально? Ну от, як є. Немає іншого варіанту. І чи буде - побачите колись. А поки живіть.
Можете написати їй листа про все, що ви відчуваєте і потребуєте. Можете не надсилати. Це терапія така.
Ви ж були у психолога, розумієте тепер скільки часу знадобиться для того, щоб привести в норму вашу маму, не кажучи про те, щоб вона сама пішла до нього. Це реально? Ну от, як є. Немає іншого варіанту. І чи буде - побачите колись. А поки живіть.
Можете написати їй листа про все, що ви відчуваєте і потребуєте. Можете не надсилати. Це терапія така.
Будете писати та плакати. Це нормально. Не старайтеся заспокоїться. Необхідно виплакати максимум сліз, вигорювати. Тоді травма відкидання, зради - пройде. Пишіть періодично, як будуть з´являтися такі думки.
1
Ответ дляКак_б_не_так
Дякую вам! Ви часом не психолог? Бо пишите як мій психолог,мені трохи легше стало 
У меня есть образование, но я работаю в смежной отрасли, так что не психолог.
1
Ну вот и принимайте. Она не изменится. Или сепарируйтесь, или минимизируйте общение или терпите. Я минимизировала общение, когда общаемся терплю (по мере моих психических возможностей))). Потому что это мама: родила, вырастила, дала всё что могла, любила как умела. Почему сейчас так, не знаю и предпочитаю не сушить себе мозги и не тратить на это душевные силы. Лучше направлю их на мужа и ребенка
1
Моего мужа точно так мать бросила, вышла замуж, потом вообще уехала с новой семьей заграницу. Его вырастили бабушка и дед. И теперь он с мамой практически не общается, видится раз в 10 лет, только звонит с др поздравить и все. Не считает ее близким человеком. А вы, автор, как-то смогли простить, значит и снова простите, думаю. Если честно, не могу это одобрить.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу