А я з косою• 28 мая 2023
Самотність. Чи нормально це? Сповідь інтроверта.
От ніколи не думала, що так буде, але так є.
Наразі мені 39 років, я струнка красива жінка власним стабільним доходом та моя родина із однієї особи та 2 котів)
Почалося з того, що батьки вмерли - батько 15 ровів назад, мати - 11.
На той час була заміжня.
Планували дитину - не вийшло: завмерла, позаматова, завмерла...
Лікарі розводили руками і зкидали на аналізи чоловіка, хоча ’і з такими вагітнюють і народжують здорових дітей’.
15 років шлюбу.
Стосунки почали псуватися, чоловік - періодично пити по кілька днів.
Закрилася. Стала розважатися сама: відвідувати кав´ярні, театри, кіно, гуляти на самоті... Не хотіла його бачити, інколи. Та інші теж були не потрібні. Секс майже зник, бо спочатку мені огидно на нього дивитись та йому погано після пиятики, потім в мене немає бажання, а щойно відійшла десь за місяць і наче не проти, то він знов набухався (
Єдине, що хоч трохи цікавило та рятувало - подорожі, море.
Минулого року вибухнуло, як раз в разгар подій у Києві, він знов напився. Під будинком стояла автівка з повним баком, але раптом що, то я б навіть не змогла втекти, бо не вожу.
Було лячно. Хотілось вбити його. І я сказала: ’крапка, так я більш не хочу’.
Щойно він протверезів, сказала, що не хочу його бачити та розлучаюсь.
Він з´їхав на зйом, я кілька тижнів драїла хату та відходила.
Зустрілись, поговорили, вирішили питання як будемо ділити нажите.
Офіційно розлучились через РАГС.
Він мобілізувався до ЗСУ.
Намагалась знайомитись з чоловіками, але відчуваю порожнечу.
Завела дивне спілкування із раптовим знайомим. Він теж ЗСУ зараз, тому не бачимось, майже, але щодня спілкування вже рік, постійно на зв´язку. Доходить до того, що ’разом’ п´ємо каву чи чай, новий рік зустріли ’разом’. Жодних планів на майбутнє.
Самотність, порожнеча.
Я в роботі, працюю в більшості за компом вдома, та висну в інтернеті. Наче, чогось чекаю.
Намагатись знайомитися перестала, бо відчуваю, що то без душі з мого боку, зустрічатись ні з ким не хочу.
Пройшло вже більше року такого стану.
Самотність не лякає.
Розумію, що не дуже і хочу надалі сім´ю.
Але хробачок гризе, що щось якось не так, як має бути...
Наразі мені 39 років, я струнка красива жінка власним стабільним доходом та моя родина із однієї особи та 2 котів)
Почалося з того, що батьки вмерли - батько 15 ровів назад, мати - 11.
На той час була заміжня.
Планували дитину - не вийшло: завмерла, позаматова, завмерла...
Лікарі розводили руками і зкидали на аналізи чоловіка, хоча ’і з такими вагітнюють і народжують здорових дітей’.
15 років шлюбу.
Стосунки почали псуватися, чоловік - періодично пити по кілька днів.
Закрилася. Стала розважатися сама: відвідувати кав´ярні, театри, кіно, гуляти на самоті... Не хотіла його бачити, інколи. Та інші теж були не потрібні. Секс майже зник, бо спочатку мені огидно на нього дивитись та йому погано після пиятики, потім в мене немає бажання, а щойно відійшла десь за місяць і наче не проти, то він знов набухався (
Єдине, що хоч трохи цікавило та рятувало - подорожі, море.
Минулого року вибухнуло, як раз в разгар подій у Києві, він знов напився. Під будинком стояла автівка з повним баком, але раптом що, то я б навіть не змогла втекти, бо не вожу.
Було лячно. Хотілось вбити його. І я сказала: ’крапка, так я більш не хочу’.
Щойно він протверезів, сказала, що не хочу його бачити та розлучаюсь.
Він з´їхав на зйом, я кілька тижнів драїла хату та відходила.
Зустрілись, поговорили, вирішили питання як будемо ділити нажите.
Офіційно розлучились через РАГС.
Він мобілізувався до ЗСУ.
Намагалась знайомитись з чоловіками, але відчуваю порожнечу.
Завела дивне спілкування із раптовим знайомим. Він теж ЗСУ зараз, тому не бачимось, майже, але щодня спілкування вже рік, постійно на зв´язку. Доходить до того, що ’разом’ п´ємо каву чи чай, новий рік зустріли ’разом’. Жодних планів на майбутнє.
Самотність, порожнеча.
Я в роботі, працюю в більшості за компом вдома, та висну в інтернеті. Наче, чогось чекаю.
Намагатись знайомитися перестала, бо відчуваю, що то без душі з мого боку, зустрічатись ні з ким не хочу.
Пройшло вже більше року такого стану.
Самотність не лякає.
Розумію, що не дуже і хочу надалі сім´ю.
Але хробачок гризе, що щось якось не так, як має бути...
2
31
0
Автор, завжди треба саиостійно стати щасливою,п вже тільки потім шукати собі пару. Зараз ви спустошені, і не треба себе милувати. Проживать свій біль, наповніть себе цікавістю до життя,а там подивитеся які бажання к вас з´являться
1
2
Ну я все життя така.
Спілкування не дуже люблю.
Закрита.
Зателефонувати комусь для мене проблема, треба налаштовуватися.
Не знаю, як би жила, якщо б не винайшли інтернет та месенджери.
Спілкування не дуже люблю.
Закрита.
Зателефонувати комусь для мене проблема, треба налаштовуватися.
Не знаю, як би жила, якщо б не винайшли інтернет та месенджери.
1
Я интроверт и у меня отношений не было никогда, даже не знаю, как это. Вообще выхожу на улицу и чувствую себя дискомфортно. Не то что море, театры - мне в автобусе дурно от людей вокруг. Бегом в магазин или по делам - и домой в норку. Раньше были друзья, друзья онлайн, но пришла война и вдруг оказалось, что не все так однозначно. Вот так уже больше года я осталась одна, хорошо, что хоть на советчице можно иногда поговорить.
Спарава в тому, що мені здається, (пошіпки) що я і так щаслива.
І ці дивні стосунки з кавою в месенджері чудово замінюють реальність, що мені взагалі ок. І гості були, і в хаті чисто ))
І ці дивні стосунки з кавою в месенджері чудово замінюють реальність, що мені взагалі ок. І гості були, і в хаті чисто ))
Ой, звонки - то жесть. Я себя пыталась вылечить - пошла работать среди людей, каждый день кучу звонков делала, превозмогая всё. 6 лет так продержалась, потом сбежала. Нееее, не вылечилась.
Я якось навчилась так бути в натовпі і сама, не звертати уваги на інших.
На морі я плаваю з маскою та ластами довго, далеко, разом з чоловіком раніше.
Стосунки були до заміжжя одні на 7 років ще зі школи, і пару мимольотних, навіть, в одного жонатика була колись закохалась (яка дурня!)
На морі я плаваю з маскою та ластами довго, далеко, разом з чоловіком раніше.
Стосунки були до заміжжя одні на 7 років ще зі школи, і пару мимольотних, навіть, в одного жонатика була колись закохалась (яка дурня!)
І це чудово. Користуйтеся вашим спокоєм і волею. І менше замислюйтеся над тим,чого від вас чекають оточуючі
Я вот не пойму пьющих мужей) Когда у тебя есть девушка, семья - зачем пить? Вот я пью, но я одинок, у меня никогда никого не будет. Если бы была девушка, жена я бы не пил. Я топлю одиночество в алкоголе
А якщо була б дівчина,Пили б від несправдженних очікувань.
Алкоголіки завжди вміють знайти мотивацію
Алкоголіки завжди вміють знайти мотивацію
1
Справа в тому, що той самий хробачок гризе.
Здається, що життя дарма проходить.
Мабуть, криза середнього віку чи що.
Інколи, думаю, що я була б щаслива з тим, що в переписці із кавою )
А потім - що він ненормальний якійсь і, взагалі, нащо мені стосунки в реальності - це затратно ресурно, емоційно.
Здається, що життя дарма проходить.
Мабуть, криза середнього віку чи що.
Інколи, думаю, що я була б щаслива з тим, що в переписці із кавою )
А потім - що він ненормальний якійсь і, взагалі, нащо мені стосунки в реальності - це затратно ресурно, емоційно.
Нет, я не люблю пить... но когда ты один, теряешь ориентиры, каждую пятницу я пью, иногда сильно, чаще в одного. Да я алкаголик, походу, но... мне не жаль, что в этом такого? Я работаю, получил образование, могу делать что хочу. От меня никто не зависит, если окочуруюсь - никому хуже не станет. Нет детей, жены, которую я оставлю на призволящее, я один. Че мне терять?
Я п‘ять років була сама(без чоловіка,розлучилися.Але маю сина).І так мені було прекрасно.Я вирішила для себе,що більше жодних чоловіків.А через п‘ять років зустріла свого другого чоловіка,хоча зарікалася,що ні ні.Всьому свій час.Відпустіть все
2
Можна знайти інтереси якісь для себе.
Робити те, що приємно.
Що приємного у пияцтві? Тим більше, на одинці. Зміна сприйняття, втрата контролю, аромат з рота, головний біль та заторможення назавтра, якщо перебір, то ще й нудота або
Робити те, що приємно.
Що приємного у пияцтві? Тим більше, на одинці. Зміна сприйняття, втрата контролю, аромат з рота, головний біль та заторможення назавтра, якщо перебір, то ще й нудота або
Ни копейки не вкладывайте в отношения. Я считаю, что это должен делать мужчина, но когда будет семья, будете решать как распределять финансы) могут появится разные экземпляры, которым нужны не вы, а ваши деньги, квартира, и тд.
До чого тут копійки 
Я не про гроші.
Маю на увазі затратно, що треба себе завжди тримати у формі, приділяти час та витрачати емоції на стосунки. Енергетично затратно.
Щодо сумістного проживання на моїй території: ні, ні, і ще раз ні. Можу ходити в гості до нього з ночівлею, інколи, якщо захочу)
Я не про гроші. Маю на увазі затратно, що треба себе завжди тримати у формі, приділяти час та витрачати емоції на стосунки. Енергетично затратно.
Щодо сумістного проживання на моїй території: ні, ні, і ще раз ні. Можу ходити в гості до нього з ночівлею, інколи, якщо захочу)
Я взгалі не знаю хто придумав ці поради виходити з зони комфорту і заговорити до незнайомих людей на вулиці чи обирати роботу, де багато спілкування.
Це те ж саме, що з флегматика намагатися зробити холерика. Не реально, можна тільки флегматика з неврозом отримати.
Я інтроверт і чомусь майже завжди робота із спілкуванням пов´язана - диспетчер, менеджер з продаж, оператор колл центру. Це щоранку налаштовуватися на зміну і переживати страх першого дзвінка і щовечора почуватися вичавленим лимоном. При цьому з клієнтами спілкуюся нормально, впевнено, навіть якщо конфліктують чи посилають, то сприймаю це з поблажливою усмішкою. Тобто я клієнтів не боюся і навіть намагаюся сприймати з позитивом, наростила броню і стресостійкість, в роботі стала балакучим папугаєм, але не перестала бути інтровертом. Так і живу поза зоною комфорту.
Це те ж саме, що з флегматика намагатися зробити холерика. Не реально, можна тільки флегматика з неврозом отримати.
Я інтроверт і чомусь майже завжди робота із спілкуванням пов´язана - диспетчер, менеджер з продаж, оператор колл центру. Це щоранку налаштовуватися на зміну і переживати страх першого дзвінка і щовечора почуватися вичавленим лимоном. При цьому з клієнтами спілкуюся нормально, впевнено, навіть якщо конфліктують чи посилають, то сприймаю це з поблажливою усмішкою. Тобто я клієнтів не боюся і навіть намагаюся сприймати з позитивом, наростила броню і стресостійкість, в роботі стала балакучим папугаєм, але не перестала бути інтровертом. Так і живу поза зоною комфорту.
Ответ дляА я з косою
Можна знайти інтереси якісь для себе.
Робити те, що приємно.
Що приємного у пияцтві? Тим більше, на одинці. Зміна сприйняття, втрата контролю, аромат з рота, головний біль та заторможення назавтра, якщо перебір, то ще й нудота або
Робити те, що приємно.
Що приємного у пияцтві? Тим більше, на одинці. Зміна сприйняття, втрата контролю, аромат з рота, головний біль та заторможення назавтра, якщо перебір, то ще й нудота або
Ну и что? Я в понедельник уже чувствую хорошо себя
Ответ дляА я з косою
До чого тут копійки Я не про гроші.
Маю на увазі затратно, що треба себе завжди тримати у формі, приділяти час та витрачати емоції на стосунки. Енергетично затратно.
Щодо сумістного проживання на моїй території: ні, ні, і ще раз ні. Можу ходити в гості до нього з ночівлею, інколи, якщо захочу)
Я не про гроші. Маю на увазі затратно, що треба себе завжди тримати у формі, приділяти час та витрачати емоції на стосунки. Енергетично затратно.
Щодо сумістного проживання на моїй території: ні, ні, і ще раз ні. Можу ходити в гості до нього з ночівлею, інколи, якщо захочу)
У меня вообще никогда не было отношений, даже самых ’безобидных’ мне 25, живу как-то.. Правда иногда, вижу парочки, и завидую им.. Теперь уже с детьми, мои сверстники многие. Хотелось бы нормальной жизни, но такова судьба
Женщины, как правило, живут дольше, так что могу не согласиться. И что будет если я буду встречатся с 15-летней) да и вообще после 20 меня привлекают женщины постарше. После 30)
Такий хлопчик))) 25 років! Все найкраще попереду! В чому твої печалі, нащо пити? Познайомся з дівчинкою і гуляй, поки молодий!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу