Муж думает что я псих

Тепер, будь ласка, прикріпіть мені скрін мого повідомлення, де я називаю втому та агресію післяпологовою депресією, якщо я вас настільки дістала.
У будь-якого стану та розладу є симптоми. Відчуття втоми, роздратування, коливання настрою- це одні з симптомів. Чи можна на їх базі поставити автору діагноз? Ні. Си можна стверджувати, що у автора цього стану немає? Також ні.
Але стигматизуючи жінок, що переживають різні стани після пологів, ви не допомагаєте. Ви не допомагаєте, бʼючи в барабани і волаючи «задовбали пхати післяпологову депресію всюди, від чого ти втомилася, не страждай дурнею, жінко!». Чи ви будете заперечувати, що тема материнства - це одна з найбільш слизьких тем взагалі з такою кількістю соціальних обмежень та настанов, що і не снилося. І багато хто, начитавшись оцих розумних сентенцій про «нефіг страдать» за допомогою просто не звертається вчасно. Бо нєфіг страдать, замість підтримки гімном в лице отримаєш, а ти ж мати і маєш тільки радіти, какати райдугою і щасливо приймати все. І на половину свого емоційного спектру можеш забити, бо щось воно якось невдобнєнько і неприйнятно.

Почему вы не допускаете,что не каждая психика справляется с тем что тебя задалбывают круглые сутки? Не все пофигисты по жизни

вы чокнутая потому что срываетесь и орете.
Проблемы надо решать цивилизованно.
Если вы орете и все виноватыв том , что вы орете - вы не правы.
Ответственность за ваше поведение только на вас.

Во всем. Чего орать и срыватся.

Вы мужик?

У вас дети есть муж,?