Оно само купилось• 02 июня 2023
Колись не буде нас, а все буде
Василь Зима
Колись не буде нас, а все будЕ
І все воззве до вічності не нами,
І світ чужими смеркне кольорами,
А нас нема, нема уже ніде....
То ж - животіть, радійте цьому дню,
Допоки пар ще випливає з рота,
І смерть німа не загасила гноту,
І вечір холодами не війнув...
І не вбивайте радості, мовчіть,
Коли комусь так добре, як ніколи,
Нехай душа у снах тріпоче гола,
Вбираючи енергії століть...
Моліться так, неначе Бог уже,
Тримає вас за голову руками,
Нехай життя хоч раз озветься нами,
І в пам´яті назавжди збереже...
Колись не буде нас, а все будЕ
І все воззве до вічності не нами,
І світ чужими смеркне кольорами,
А нас нема, нема уже ніде....
То ж - животіть, радійте цьому дню,
Допоки пар ще випливає з рота,
І смерть німа не загасила гноту,
І вечір холодами не війнув...
І не вбивайте радості, мовчіть,
Коли комусь так добре, як ніколи,
Нехай душа у снах тріпоче гола,
Вбираючи енергії століть...
Моліться так, неначе Бог уже,
Тримає вас за голову руками,
Нехай життя хоч раз озветься нами,
І в пам´яті назавжди збереже...
10
3
0
Кохай! Бо час тебе не жде.
Він забирає твої дні і ночі.
Кохай допоки тіло спрагле й молоде.
Бо в старості кохають тільки очі.
Ліна Костенко
Він забирає твої дні і ночі.
Кохай допоки тіло спрагле й молоде.
Бо в старості кохають тільки очі.
Ліна Костенко
9
- Де ж ЗСУ,
де ж ви,
рідненькі?
- молиться небу
бабуся старенька.
Очі не бачать
Темно навколо
Хижі тварини
Звужують коло...
- Братики, де ви?
Чи йдете за мною?
Сил вже не маю
Тримати побої...
Цегла та грати
Повітря втікає
Нитку прозору
Ніж розрізає...
- Хлопчики, любі
Чи довго чекати
Дітям
у темних підвалах
зростати?
Квітка без сонечка
Швидко зів´яне
В хмари ховається
Сонце багряне...
Поле в камінні
Садок - стирчаки
Росте бадилиння
У руслі ріки
Спалені в попіл
Марні надії
Розчавлені траками
Райдужні мрії...
Вір нам, старенька!
В маленьке віконце
Рано чи пізно
Постукає Сонце!
Братів полонених
Вітер овіє
В дитячі сердечка
повернуться мрії.
Так буде, рідненькі.
Дощ рясний піде
Засохне бадилля
Садок зацвіте
На згарищах чорних
Розкриються квіти
В батьківські домівки
Повернуться діти.
Сірий Кіт
де ж ви,
рідненькі?
- молиться небу
бабуся старенька.
Очі не бачать
Темно навколо
Хижі тварини
Звужують коло...
- Братики, де ви?
Чи йдете за мною?
Сил вже не маю
Тримати побої...
Цегла та грати
Повітря втікає
Нитку прозору
Ніж розрізає...
- Хлопчики, любі
Чи довго чекати
Дітям
у темних підвалах
зростати?
Квітка без сонечка
Швидко зів´яне
В хмари ховається
Сонце багряне...
Поле в камінні
Садок - стирчаки
Росте бадилиння
У руслі ріки
Спалені в попіл
Марні надії
Розчавлені траками
Райдужні мрії...
Вір нам, старенька!
В маленьке віконце
Рано чи пізно
Постукає Сонце!
Братів полонених
Вітер овіє
В дитячі сердечка
повернуться мрії.
Так буде, рідненькі.
Дощ рясний піде
Засохне бадилля
Садок зацвіте
На згарищах чорних
Розкриються квіти
В батьківські домівки
Повернуться діти.
Сірий Кіт
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу