В рот не ложи• 18 июня 2023
Всегда ли вы ощущали свою национальную самоидентификацию?
Тут как тут• 18 июня 2023
Да. Моя мама русская. Всю жизнь с ней спорила по поводу того, что я Украинка
4
6
Незнакомлюся• 18 июня 2023
Так, завжди, я виросла в українській сім´ї, я пам´ятаю перші книги в школі і все рідне, все українське
4
2
3
1
Незнакомлюся• 18 июня 2023
Я пам´ятаю як нам роздали книги в 1 класі, а там були намальовані якійсь бурята, це був 1993 рік, мені ці бурята вузькокі щось не подобалися вже тоді, а потім вчителька зібрала ці книги і нам видалі книги вже незалежної України.
3
4
1
Весотехник• 18 июня 2023
Нет. Я урожденная русская. Не живу в рашке с 17 лет, сейчас мне 45. Ненавижу ту нацию давно, еще с 2004 года когда повзрослела и поняла их менталитет. Не отождествляю себя с рф никак, насчет чего мать меня давным давно называет националисткой и предательницей не знающей зова крови. А они мне чужды ментально. Считаю себя украинкой
11
1
Я такая - жду трамвая• 18 июня 2023
Не завжди, бо народилася в СССР в 1980 році, і в дитинстві була добре зазомбована пропагандою ’адіннарод, українська мова-село’. Але з двохтисячних почала ідентифікувати себе саме українкою.
1
1
ФсеСама• 18 июня 2023
Так.
Десь з 7 річного віку.
Народилась і прожила в Луганську в 100% російськомовному середовищі до 23 років, потім виїхала (ще до війни), бо смерділо ватою там завжди і «паленим» пахло теж.
Десь з 7 річного віку.
Народилась і прожила в Луганську в 100% російськомовному середовищі до 23 років, потім виїхала (ще до війни), бо смерділо ватою там завжди і «паленим» пахло теж.
2
5
КвартираЧья• 18 июня 2023
Нет, я украинка, как и родители. Но почему-то мне всегда кажется, что я не совсем украинка….но то такое, главное, что не русская
9
Почекуха• 18 июня 2023
На самом деле это очень сложно. У меня есть родственники в двух странах. Я знаю два языка. Я работала с клиентами обоих стран. Я встречалась с гражданами обоих стран. Я имела много друзей в обоих странах. Отчизна у меня одна, а родина другая
4
1
1
Зліпок ступні• 18 июня 2023
Всегда ощущала себя просто человеком, гражданином планеты Земля. Все национальности и границы иллюзорны и условны, выдуманы для государственного контроля
5
14
Дама с собачкой• 18 июня 2023
Пытаюсь разобраться. Те, кто ощущает, скажите, пожалуйста, а что вы вкладываете в это понятие? В чем она для вас выражается?
5
ЖонДуан• 18 июня 2023
Да, всегда ощущала что мои корни тут. Так впрочем так и есть. Мои бабушки-дедушки тоже отсюда.
2
Крапипопка• 18 июня 2023
Ощутила ее, когда приехала к родственникам в Макеевку Дон.обл.
Это был 2008 год.
Простите меня те, кто там проживал и сейчас в Украине, не принимайте на свою сторону мою историю... Я не увидела там украинонастроенных людей.
Они другие, как дикари.
На рынке увидели афроамериканца и давай пальцами тыкать-Негр смотри...как будто инопланетянина увидели.Мне было стыдно за них.Вот это чеканье постоянное.Ну и все они слушали раша тв с открытой паст..ой, ртом, простите.
Вот тогда я и осознала насколько я украинка и как они мне противны.
Это был 2008 год.
Простите меня те, кто там проживал и сейчас в Украине, не принимайте на свою сторону мою историю... Я не увидела там украинонастроенных людей.
Они другие, как дикари.
На рынке увидели афроамериканца и давай пальцами тыкать-Негр смотри...как будто инопланетянина увидели.Мне было стыдно за них.Вот это чеканье постоянное.Ну и все они слушали раша тв с открытой паст..ой, ртом, простите.
Вот тогда я и осознала насколько я украинка и как они мне противны.
4
1
4
Сметчица• 18 июня 2023
Ответ дляЗліпок ступні
Всегда ощущала себя просто человеком, гражданином планеты Земля. Все национальности и границы иллюзорны и условны, выдуманы для государственного контроля
100%
2
пу_пугренчик• 18 июня 2023
була українка з дитинства. у бабусі слухала радіо і там лунали українські пісні. в мене була гордість, що я українка.
потом вышла замуж за русского и как то стерлись эти границы.
сейчас опять украинка, но в большинстве разговариваю на русском.
потом вышла замуж за русского и как то стерлись эти границы.
сейчас опять украинка, но в большинстве разговариваю на русском.
3
Не против• 18 июня 2023
Нет, ощущение что выбили почву из под ног, а с войной особенно. Никогла не чувствовала себя прям кем то- человек мира и хочу жить нормально в стране, где не воруют гуманитарку
4
1
1
Пупс• 18 июня 2023
Так, в сім´ї всі українці, родом з центральної, народилася в 89, тобто свідомо все життя прожила в Україні. Ніяких російський книжок і тд в школі не було, завжди спілкувалась українською, з легким суржиком вінничини. Навіть тоді коли всі кругом говорили російською, бо то ж не престижно, я говорила українською, в мене також не так заточена щелепа і російська з моїх вуст звучить смішно.
1
1
1
ТаЕщеОптимистка• 18 июня 2023
У 95 році в 17 років я отримувала паспорт і в анкеті було питання про національність, я написала українка, чим дуже здивувала своїх рідних, бо маю 50#50 украінське і російське коріння. Але я завжди знала хто я)
1
Угадайс• 18 июня 2023
До війни я була україномовною громадянкою України. З 24.02 я Українка. Спілкування або українською або англійською, якось мені гарно зачепило
1
1
1
Ответ дляЗліпок ступні
Всегда ощущала себя просто человеком, гражданином планеты Земля. Все национальности и границы иллюзорны и условны, выдуманы для государственного контроля
Тоже считаю просто человеком, согласна с вашим мнением. И люди - наивысшая ценность, ничто не стоит человеческой жизни.
4
1
Тень льва• 18 июня 2023
Так.
Я з Чернігова, всі навкруги говорили російською. Бабуся з дідусем в Ніжині - українською. Ходила в українську школу, хоча російська була через паркан. Думала завжди українською, російською говорила через ставлення оточуючих, невпевненість в собі та невміння відстояти свою думку.
З захопленням читала українську літературу, історію, згодом і фольклором зацікавилася. Російські історія та література (в курсах зарубіжних історій та літератури) мені були не цікаві, я так і не осилила за все життя жодної книжки російських авторів.
З рос музикою також не склалося ніяких близьких стосунків або хоча б асоціацій. Оті всі фільми та мультики, що крутили по ’детскому миру’ взагалі відразу викликали, хоча моя тітка, як щира поціновувачка всього совєцького, змушувала мене то дивитися, мовляв то найкраще, то з мораллю....
То все вже давно в минулому, я вже давно себе не ’ламаю’ щодо мови спілкування. Контенту все більше з´являється, як україномовного, так і про культуру, науку, ремесла. Але, озираючись назад, я ніби жила ’під куполом’ тупого експерименту...
Я з Чернігова, всі навкруги говорили російською. Бабуся з дідусем в Ніжині - українською. Ходила в українську школу, хоча російська була через паркан. Думала завжди українською, російською говорила через ставлення оточуючих, невпевненість в собі та невміння відстояти свою думку.
З захопленням читала українську літературу, історію, згодом і фольклором зацікавилася. Російські історія та література (в курсах зарубіжних історій та літератури) мені були не цікаві, я так і не осилила за все життя жодної книжки російських авторів.
З рос музикою також не склалося ніяких близьких стосунків або хоча б асоціацій. Оті всі фільми та мультики, що крутили по ’детскому миру’ взагалі відразу викликали, хоча моя тітка, як щира поціновувачка всього совєцького, змушувала мене то дивитися, мовляв то найкраще, то з мораллю....
То все вже давно в минулому, я вже давно себе не ’ламаю’ щодо мови спілкування. Контенту все більше з´являється, як україномовного, так і про культуру, науку, ремесла. Але, озираючись назад, я ніби жила ’під куполом’ тупого експерименту...
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу