ХуАнита• 23 июля 2023
Ви виходили заміж по коханню/чи думаючи головою?
Перший раз виходила через велике кохання. Не склалось. Зараз таким би чином не обирала.
показать весь текст
52
0
Не знаю, як це тоді ’на почуттях’. Голова завжди з собою, я до неї дуже прив´язана 😂
Для мене ’тільки головою’ - це розрахунок. Не обов´язково грошовий, але без кохання
Для мене ’тільки головою’ - це розрахунок. Не обов´язково грошовий, але без кохання
Особых чувств не было ни у кого, ему хотелось семью, мне тоже, хотелось заботы и чтобы самой о ком-то заботиться, чтобы был рядом близкий человек, друг, кому можно доверять. За 13 лет брака многое поменялось, могу сказать что мы стали именно семьёй с ним, общего у нас не много, но мы друг друга научились принимать полностью, хотя было много тяжёлых моментов и ссор и всякого вообще...
Ви помиляєтеся. Кохання це перша емоція, а коли вирішуєш про заміжжя, то вже голова підключається, але ж кохання нікуди не дівається.
2
вообще никаких проблем с дележом,мы прожили 7 лет. Для меня развод с первым мужем это ни одного скандала, не считая причитаний и семейных советов наших мам и пап. Спустя годы мы прекрасно общаемся, мы друзья он хороший отец нашей уже взрослой дочери.
Таке буває до 20 років по молодості. Варіантів чому багато і у всіх свої.
Але в деяких людей подібні шлюби складаються.
Але в деяких людей подібні шлюби складаються.
Как то странно я выходила замуж. Чувств что были на начале отношений уже не было, но это был человек которого я могла терпеть и внешность которого меня не раздражала. Без вредных привычек. Работал, глупостями не интересовался. Ухаживали разные, в материальном плане были и лучше чем мой муж, а меня то нос раздражал, то секс. С мужем как то завертелось дольше всего, потом превратилось в тянучку- вместе невозможно и врось никак. Я поставила вопрос ребром или женимся или уже все, надоела эта неопределённость. Тут я сделала глупость. А он и согласился. И вот так и живём уже 14 лет, он меня периодически раздражает, я вечно с ним ссорюсь. Уже вроде бы было все, началась война я уехала заграницу, думаю ну и хорошо, будь как будет. А он приехал. И вот что делать, чемодан без ручки.
И все годы с ним я задаюсь вопросом, а было бы лучше, если я не вышла за него замуж, или он для меня хороший вариант.
И все годы с ним я задаюсь вопросом, а было бы лучше, если я не вышла за него замуж, или он для меня хороший вариант.
Коли ви після школи студенти, то який розрахунок? Матеріально ніхто не заробляє. В інших планах також незрозуміло, що і як складеться.
Но не скажу, что простой) я думаю если два человека настроены построить семью и готовы к компромиссам, к откровенности и принятию, то любовь приходит. Ну и секс у нас отличный всегда был, без особой страсти, но видимо подходим друг другу.
У мене і до 20 не було якось. Завжди аналізувала і ’доки смерть не розлучить нас’ мене дуже лякало))
Розрахунок, що ’він надійний, йому довіряю. Розумний, амбіційний, голодними лишитись не повинні. Почнемо працювати, після взносу за іпотеку подумаємо про дитину. Погляди на сімейний бюджет та виховання дітей у нас збігаються’, хоч таке щось.
Але у мене просто не було серйозних стосунків зі студентами, тому й не знаю, як це 🤷🏼♀️
Але у мене просто не було серйозних стосунків зі студентами, тому й не знаю, як це 🤷🏼♀️
Дивлячись шо у вас. У мене чоловік для себе живе. Я не помічала цього раніше. Ще й п´є. От вагаюсь бо не хочу до батьків вертатися.
Я думала головою. Завжди така була, ніколи не дозволяла почуттям взяти верх. Відбиток відносин моїх батьків та нещасні кохання сестер дав про себе знати. Мені подобався і подобається мій чоловік, все життя випробовую його, проходить з честю :). Зрозуміла що кохаю через декілька років, а до цього він кохав, а мені це подобалось. Зараз з віком інколи дратує, інколи сваримся, але це напевно і є життя. В мене поганий характер і я це розумію.
Два в 1. Через місяць почали спільне життя, через 6 міс одружились.
Чому 2 в 1? Бо закохалась і через кілька днів приймала важливе рішення - будувати далі стосунки чи ні, бо до мене чоловік був одружений. Я роздумувала, чи треба мені ці стосунки. Минуло 15 років. Якби повернути час назад - мій вибір був той же.
Чому 2 в 1? Бо закохалась і через кілька днів приймала важливе рішення - будувати далі стосунки чи ні, бо до мене чоловік був одружений. Я роздумувала, чи треба мені ці стосунки. Минуло 15 років. Якби повернути час назад - мій вибір був той же.
Зараз такий час, що в любий момент життя може кардинально змінитись і матеріальне можна втратити. Треба дивитись щоб було бажання створювати і досягати, якщо вам це важливо. Не знаю як там з коханням, але вам повинно бути легко і приємно з людиною.
Аналогічно.
1й раз велике кохання.
15 років в дупу.
2й раз з холодною головою.
6 років не нарадуюсь.
1й раз велике кохання.
15 років в дупу.
2й раз з холодною головою.
6 років не нарадуюсь.
В 21 думала более рассчетливо, а вот в 27 снесло крышу и все)) у него две бывших жены, куча детей, нет своего жилья)) а вместе нам хорошо)) и другого точно не хотела бы.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу