Швидкоруч• 05 августа в 09:00
У кого чи у близьких ОКР, як ви живете?
Як склалось ваше життя? Можливо жити повноцінно? Я зараз на стадії прийняття цього і хочу розуміти як далі буде.
показать весь текст
161
0
Так це від стресу. Коли я це зрозуміла, ми сім´єю виїхали з Києва. Тому що поки буде стрес, буде погіршуватися стан.... У нас так у чоловіка і дітей....
Це схильність психіки. У нас у чоловіка окр загострився , потім він став релігійним фанатиком і окр пройшов. У дітей сдуг проявився....
Не правда, я знаю только людей, которые хотят лечится
Но это не простуда, которую можно за 7 дней вылечить
Но это не простуда, которую можно за 7 дней вылечить
1
Ви праві, але не всіх можна переконати, що це потрібно пролікувати і про ці переживання варто поговорити з психотерапевтом, ми свого не змогли переконати до 18 років, зараз 20 ... доросла людина, яка живе з ОКР, і це бачать оточуючі, але допомогти без бажання самої людини неможливо 
Це не стільки страх. Йому просто ніколи по часу, та й непотрібно. Бо він 24/7 у ритуалах. Коли все переробить, спить. Потім просинається і знову( І воно вже має дуже серйозні форми, то не можна їсти по декілька днів, то треба їсти тільки яблука і тільки 10, і тільки червоні( Ну, і т.д. Коли не було світла, рік тому, то не можна було рухатись по квартирі, нікому, нікуди.
2
1
Ответ дляБарабан для дорослих
Ви праві, але не всіх можна переконати, що це потрібно пролікувати і про ці переживання варто поговорити з психотерапевтом, ми свого не змогли переконати до 18 років, зараз 20 ... доросла людина, яка живе з ОКР, і це бачать оточуючі, але допомогти без бажання самої людини неможливо
Так, іноді страх сильніший і це біда.
2
Моя Вам порада, від матері, яка все це пройшла з сином і наша боротьба триває досі. Не впадайте в паніку, це вже сталося і усвідомте, що дитина - хвора і це серйозно. Пам’ятайте, що йому в мільйони разів важче ніж Вам. Підключайте психотерапевта та антидипресанти. Бо нема нічого страшнішого, коли син каже, що не витримує і щось зробе з собою.
1
1
Так, безумовна любов та віра зцілює!
Ваш син справиться, він вже в досить свідомому віці, просто знайте, що все буде добре і ви це пройдете разом.
Спитайте у лікаря можливо і Вам варто якогось заспокійливого чи вітамінів.
Ви справитеся, обіймаю Вас
Ваш син справиться, він вже в досить свідомому віці, просто знайте, що все буде добре і ви це пройдете разом.
Спитайте у лікаря можливо і Вам варто якогось заспокійливого чи вітамінів.
Ви справитеся, обіймаю Вас
1
Я выходя из дома останавливаюсь, даже если спешу или говорю по телефону, то все откладываю и медленно вслух говорю: газ, вода, телевизор, утюг, свет, плойка.
Говорю каждое слово по очереди проверяя то что сказала.
Не перехожу к следующему пока не проверю.
Закрыв дверь проверяю замок и сразу говорю - закрыла дверь.
Я тогда помню что я это сказала, а значит проверила, а значит выключила/закрыла.
Если я отвлекусь или скажу на автомате, я точно буду сомневаться.
Но я помню что сказала если в этот момент быть внимательной.
И тогда страхов нету. Ну или как минимум я уверена что это просто страх, а все выключено
Говорю каждое слово по очереди проверяя то что сказала.
Не перехожу к следующему пока не проверю.
Закрыв дверь проверяю замок и сразу говорю - закрыла дверь.
Я тогда помню что я это сказала, а значит проверила, а значит выключила/закрыла.
Если я отвлекусь или скажу на автомате, я точно буду сомневаться.
Но я помню что сказала если в этот момент быть внимательной.
И тогда страхов нету. Ну или как минимум я уверена что это просто страх, а все выключено
1
1
ви маєте на увазі пройти психотерапію? Шукати КПТ-терапевта, який працює з ОКР. Це поки що найбільш ефективний метод лікування ОКР.
Це можуть бути психологічні центри такі, як ’Коло сім´ї’, або я вище рекомендувала центр Юліани Маслак.
Ще тут таке не люблять, але можна шукати професійні сторінки психотерапевтів в інстаграм. Я свою не дуже активно веду, але колеги ведуть.
Там можна знайти і корисну інфо по своїй проблемі, і зрозуміти, що це за спеціаліст і потім приймати рішення, чи хотіли б ви до нього звернутись. Бо це дуже індивідуальна річ. Комусь підійде один, комусь інший.
Це можуть бути психологічні центри такі, як ’Коло сім´ї’, або я вище рекомендувала центр Юліани Маслак.
Ще тут таке не люблять, але можна шукати професійні сторінки психотерапевтів в інстаграм. Я свою не дуже активно веду, але колеги ведуть.
Там можна знайти і корисну інфо по своїй проблемі, і зрозуміти, що це за спеціаліст і потім приймати рішення, чи хотіли б ви до нього звернутись. Бо це дуже індивідуальна річ. Комусь підійде один, комусь інший.
Ответ дляБарабан для дорослих
Ви праві, але не всіх можна переконати, що це потрібно пролікувати і про ці переживання варто поговорити з психотерапевтом, ми свого не змогли переконати до 18 років, зараз 20 ... доросла людина, яка живе з ОКР, і це бачать оточуючі, але допомогти без бажання самої людини неможливо
так, на жаль(
Тому статистика і говорить, що люди з ОКР в середньому через 7,5 років звертаються за допомогою. Тобто тоді коли нейронні мережі вже стали ’залізобетонними’. І тоді таку вкорінену поведінкову звичку змінювати дуже важко, і не змінювати не можна, бо вже нестерпно стає жити.
А на початку це зазвичай менш виражено, і сприймається як така маленька особливість. А ще дуже часто звернутись за допомогою заважає сором, бо є багато дивакуватих ритуалів і людина боїться, що її висміють чи осудять.
Але ви праві, що без бажання нічого не буде. Бо це складно, і людина має розуміти, заради чого терпіти дискомфорт в процесі терапії.
Тому статистика і говорить, що люди з ОКР в середньому через 7,5 років звертаються за допомогою. Тобто тоді коли нейронні мережі вже стали ’залізобетонними’. І тоді таку вкорінену поведінкову звичку змінювати дуже важко, і не змінювати не можна, бо вже нестерпно стає жити.
А на початку це зазвичай менш виражено, і сприймається як така маленька особливість. А ще дуже часто звернутись за допомогою заважає сором, бо є багато дивакуватих ритуалів і людина боїться, що її висміють чи осудять.
Але ви праві, що без бажання нічого не буде. Бо це складно, і людина має розуміти, заради чого терпіти дискомфорт в процесі терапії.
1
Если меня переклинивает, то мне даже проговаривание не спасет. Единственное, что спасает, - идти дальше, вопреки тревоги, правда, не всегда получается.
1
1
З ним треба провести мотиваційне інтерв´ю. І часто перші такі спроби роблять близькі люди. Тому бажаю Вам успіху в цьому!
У меня просто не окр, а тревожность.
Поэтому такая практика мне помогает.
Если навязчивые мысли, то да тут уже мысли победят логику увы(
Поэтому такая практика мне помогает.
Если навязчивые мысли, то да тут уже мысли победят логику увы(
1
Так и у меня тревожность. Единственное, что помогает , моментально ее купируя, - Лирика, но она дает привыкание.
Работа с мыслями помогает ровно до стрессовой ситуации. Когда стресс, я сразу же проваливаюсь в тревогу, выход из которой - ритуальные действия помимо мыслей.
Работа с мыслями помогает ровно до стрессовой ситуации. Когда стресс, я сразу же проваливаюсь в тревогу, выход из которой - ритуальные действия помимо мыслей.
1
Почалось десь у 10 років. Я дуже хворіла у дитинстві, була тривожна і за все переживала завжди. Потім стала боялась потрапити у лікарню. Тоді і почалось. Виникає думка в голові, що треба зробити, щоб чогось поганого не сталось, ну і т.д. Десь у 15 років воно мені стало дуже заважити і тоді я почала робити всупереч думкам. Не завжди виходило, але це єдиний шлях.
А як ви боретесь всупереч?
Показала цю тему синові, почитав. Став зі мною розмовляти на цю тему і то вже прогрес. Поки старається не боротись з ними, а не звертати уваги. Але каже, що їх дуже багато. Я запропонувала домовлятися з ними. Типу, ок, я подумаю про це, але пізніше.
Показала цю тему синові, почитав. Став зі мною розмовляти на цю тему і то вже прогрес. Поки старається не боротись з ними, а не звертати уваги. Але каже, що їх дуже багато. Я запропонувала домовлятися з ними. Типу, ок, я подумаю про це, але пізніше.
А скільки вам зараз? Я теж тривожна завжди була, але на стресі так, ритуали дебільні «шоб усе було харашо». А як ви справляєтесь, якщо не виходить ритуал? Умовно ви хотіли викинути пляшку на переробку у відповідний смітник, а чоловік зранку виніс сміття і вже ніяк ритуал не зробиш. У мене вже виходить не виконувати ритуали, але от думки і страхи фу. Оце про пляшку було вчора, а я досі памʼятаю. Почалось декілька місяців тому після стресу
Ні, їх треба ігнорувати. Домовлятися, значить признавати. Від них треба відмахуватися, як від мухи, тоді мозок перемикається на щось інше і все. В іншому випадку вони візьмуть верх( Не можна робити пів ритуала, чи ще якось. Тільки ігнор, незважаючи на страх.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу