Хтось хоче приїхати в Львівську область в гості?

Не були, то му що, можливості не мають фінансової.

не хочу. хочу оздоровиться, отдохнуть. да и цены дешевле гораздо чем заграницей

Тоді дивно боятися тривог в західній частині України

А ви їм казали про пропажу грошей чи змовчали?..

А дітям скільки років? Може то їхні діти? В мене була ситуація. Гостювали знайомі з 11-річним сином. Зникли золоті прикраси, я не одразу помітила, потім трохи їх підозрювала, але нічого їм не сказала, обмежила спілкування, перестала запрошувати. З часом виявилося що то їх син крав, виявилося багато епізодів з ним у різних місцях. Лікують його у психіатра. Частину з вкраденого повернули. Може треба було сказати батькам , а не соромитися, бо то був один з перших випадків, далі було гірше.

Не знаю такого слова в українській мові!

Та я знаю. Я пишу як говорю. А говорю часто суржиком і полонізми , але мене це влаштовує. Дякую за приділений час 💐

Ні, діти тут точно ні до чого. Вони елементарно в силу віку не дотягнулися б так високо. Та й ні до чого це робити двом малим дошкільнятам, молодшому три, старшому п´ять. І нікого чужого, крім тих гостей, в домі у цей час не було.
Я не тримаю на них зла, от чесно. Чоловік досі трохи ображений на мене, що я сама їх запросила. Всьому виною лише моя наївність і сліпа довіра людям. Тепер маю гарний урок на майбутнє. Тут власне і написала з такою метою, щоб застерегти інших людей не бути надто довірливими. Скажу детальніше -- якщо до когось із вас приїде в гості сімейна пара Люба і ’Алєксєй’ з трьома маленькими дівчатками, будьте обережні. Просто про всяк випадок. Вони казали, що самі з Краматорська, але чи правда це, я не знаю, в їхні паспорти не заглядала. Може й звати їх насправді зовсім не так, можливо вони якісь професійні аферисти, а може це був одиночний випадок, що вони вирішили так зробити. Бог їм суддя, ми без цих грошей не збідніли, відкладемо ще, аби було здоров´я. Але про всяк випадок хочу попередити інших, щоб ще хтось не попав у схожу ситуацію.

Мій чоловік теж так каже, що я неправа у цій ситуації. Не знаю, може дійсно то була дурість з мого боку. Але все одно вже стільки часу пройшло, що навряд чи поліція розглянула б таке звернення. До того ж я не знаю їх паспортних даних.
Тоді як вийшло -- я знала, що є дуже багато біженців з постраждалих областей. Написала на своїй сторінці в фейсбуці оголошення в громаді нашого міста, що приймемо до себе біженців, безкоштовно, хотілося просто помогти людям. Написала мені та жінка, Любов, ми обмінялися номерами, і через пару днів вони приїхали. Чоловік забрав їх з вокзалу машиною, ми готувалися їх зустріти, щоб все було добре, щоб якось морально підтримати сім´ю. Вона була дуже ввічлива, та й її чоловік теж. Я такого зовсім не очікувала. Вони в нас трошки пожили і раптово вирішили їхати за кордон, ну ми їх провели в дорогу, чоловік знов відвіз і посадив на поїзд. А вже потім все розкрилося.