Борова. Ризики

Машовець пише, що не дійдуть

На Куп´янському напрямку (а точніше на Боровському) противник продовжує активні наступальні дії й вчора, судячи зі всього, ввів у бій на цьому напрямку, головні сили 4-ї "Кантемировской" танкової дивізії (тд). Які "по сумніцтву", є головними силами його Сватівського угрупування... у вигляді підроздлів її 12-го та 13-го танкових полків.
Зазвичай, це роблять, коли на певній ділянці чи напрямку є ВАГОМИЙ успіх у вигляді прориву на всю глибину системи оборони противника й попереду замаячив "оперативний простір".
Або є інший, більш рідкісний випадок, коли ваш ешелон прориву не може прорвати систему оборони противника до кінця й у бій вводять головні сили, щоб суттєво наростити "пробивну" спроможність своїх передових підрозділів...й таки прорвати оборону противника.
На перший погляд, виглядає так, що ми маємо справу із першим випадком.
Й дійсно, за 4 доби противник діючи з рубежа с.Ковалівка - с.Кармазинівка спромігся просунутись на 4 км у західному напрямку (й навіть вийти до с.Новоєгорівка). Одночасно з цим, противник атакував з району с.Райгородка по напрямку на с.Надія та с.Сергївка й зумів також прорватися до цих селищ. Таким чином, свій початковий прорив на с.Новоєгорівку противнику вдалося розширити...
Зі сторони виглядає - саме так, що командування противника оцінивши розвиток ситуації дійшло до висновку про "досягнення вирішального успіху" в прориві ВСІЄЇ системи української оборони по напрямку на м.Борова й тому варто вводити у справу - "ешелон розвитку успіху".
Але чи це так й є насправді...?
Як бачимо, противник діє "строго" вздовж дороги на м.Борову (про причини та цілі цих дій, а також вибір противником самого цього напрямку, я вже писав, тому повторюватись не буду). Але, у цьому сенсі варто оцінити, чи вже втратило українське командування на цьому напрямку спроможності до організованого СИСТЕМНОГО опору передовим підрозділам противника, чи він поступово "загрузає" в українській обороні?
Поки що, я схиляюся до думки, яка більше відповідає другому тверженню. Чому?
А тому, що протягом останніх двох діб, передові підрозділи ЗСУ, які обороняються на цьому напрямку, принаймні, два рази контр-атакували наступаючи підрозділи противника. Причому, в одному випадку навіть мали успіх...Зокрема, підрозділи противника, які взяли під контроль с.Новоєгорівка, спробували після цього просунутись у північно-західному напрямку від села (очевидно, щоб сприяти просуванню своїх "колег" західніше рубежу Надія - Сергіївка). Але тут же наштовхнулися на контр-атаку ЗСУ й навіть були вимушені відійти на відстань близтко 1 км безпосередньо до села...
Також, на користь саме другого тверження служить й той факт, що західну частину с.Новоселівське противнику так й не вдалося взяти під контроль, його просування по обох флангах цього селища - поки мінімальні.
Підтягування у смугу наступу 4-ї тд 752-го мотострілецького полку (мсп) противника зі складу 3-ї мотострілецької дивізії (мсд), також явно свідчить, що командуання противника прагне "наростити зусилля" у наступі, щоб "допрорвати" систему української оборони, а не "ввести у бій ешелон розвитку успіху" (інакше, танкові та мотострілецький полки просто помінялись би місцями). Взагалі-то, ввод у бій саме танкових полків у першому ешелоні для прориву оборони противника у данних умовах, як на мене, є, скажімо так - не самим кращим рішенням з боку російського командуання.
Ймовірно, у разі подальшого просування військ противника у західному напрямку, по рубежу Першетравневе - Копанки - Новосергіївка - Чернещина він явно зустріне "возрастающие трудности"... Бо на данному етапі "додати" до свого наступу швидко (у добовій готовності) противник зможе лише 752-й мсп, 30-у омсбр (та й то, не всю). Тому, чим й як його командування збирається "брать Боровую", мабуть є загадкою для нього самого...