Горлаю зрання• 04 августа 2023
Как сказать ребенку о смерти отца?
Мне 32 года, есть 7 летняя дочка. Мои родители живут в другой стране, мы с дочкой приехали к ним на месяц, вчера позвонили, муж заснул и просто не проснулся. Остановка сердца во сне. Не знаю как себя вести, как сообщить ребенку? Нужно ехать заниматься похоронами, ребенка оставить на недели две у мамы, и потом забирать? Как лучше?
показать весь текст
1
80
0
Ответ дляЛюблю ХОЛОСТЯКА
я,конечно Вас не осуждаю,но и понять не могу...я с 1 месячным ребенком младшим и 2летним старшим ехала из Киева в акупацию к родным в 2015,бабушка заболела,маме нужна была поддержка,потом похороны и т.д 
...
...
Может быть у вас некому больше было приехать поддержать?
У меня брат, сестра.
А я да,смалодушничала,не могла и не хотела видеть папу мёртвым.Ни разу ещё не пожалела.10 лет уже прошло.
У меня брат, сестра.
А я да,смалодушничала,не могла и не хотела видеть папу мёртвым.Ни разу ещё не пожалела.10 лет уже прошло.
1
Люди різні.
Я до школи була на 3-4 похоронах родичів і двоюрідного дідуся. Зовсім малою.
Мій дідусь помер, коли мені було 19, і ми з мамою його переносили в іншу кімнату.
Бабусю ховали без мене через два роки, я була далеко і мама не хотіла чекати, сказала мені через два дні.
І це все спокійно я сприймала. Хоча дідуся і бабусю любила дуже, вони мене виростили.
А знаю дівчат, у кого близька людина померла у 10-12 років, для кого це була страшна травма побачити.
Треба дивитися по дитині.
Я до школи була на 3-4 похоронах родичів і двоюрідного дідуся. Зовсім малою.
Мій дідусь помер, коли мені було 19, і ми з мамою його переносили в іншу кімнату.
Бабусю ховали без мене через два роки, я була далеко і мама не хотіла чекати, сказала мені через два дні.
І це все спокійно я сприймала. Хоча дідуся і бабусю любила дуже, вони мене виростили.
А знаю дівчат, у кого близька людина померла у 10-12 років, для кого це була страшна травма побачити.
Треба дивитися по дитині.
І так, і ні... Порадьтеся ще зі своїми батьками. Можливо, сказати, що тато захворів, що їдете до нього. Запитати, чи вона до тата хоче, чи побуде з бабусею-дідусем.
Повірте, невиплакане горе - інколи більше травмує дітей, аніж виплакане горе. Маєте безоплатні лінії/канали психологічної допомоги? Зверніться до них, проконсультуйтеся, як краще. Бо наші поради - особистий досвід. Найкраще свою дитину та взаємини в родині знаєте саме ви.
Щирі співчуття вам. Сил і витримки... Чоловікові вашому - світла пам´ять...
Повірте, невиплакане горе - інколи більше травмує дітей, аніж виплакане горе. Маєте безоплатні лінії/канали психологічної допомоги? Зверніться до них, проконсультуйтеся, як краще. Бо наші поради - особистий досвід. Найкраще свою дитину та взаємини в родині знаєте саме ви.
Щирі співчуття вам. Сил і витримки... Чоловікові вашому - світла пам´ять...
Мені було 32, коли помер свекр.
Синові було 9 місяців.
Я не їздила на кладовище, залишилася вдома з жінками, які допомагали приготувати обід.
Всі сприйняли це нормально.
Синові було 9 місяців.
Я не їздила на кладовище, залишилася вдома з жінками, які допомагали приготувати обід.
Всі сприйняли це нормально.
Ответ дляЛюблю ХОЛОСТЯКА
брат тоже приехал уже ближе к похоронам.Главное что у Вас гармония 
Папа умер внезапно,в 52 года, сердечный приступ.
Зима.Я на самом краю сумской области,граница с Россией.
Три пересадки.
Дорога с грудничком,старшего 6 летку оставить не с кем.
Это мои оправдания почему нет.
Для себя я решила что не хочу видеть мёртвым.
Зима.Я на самом краю сумской области,граница с Россией.
Три пересадки.
Дорога с грудничком,старшего 6 летку оставить не с кем.
Это мои оправдания почему нет.
Для себя я решила что не хочу видеть мёртвым.
При том, что видимо у них выбора нет в таких ситуациях - только молча стоять на похоронах в обязательном порядке.
Автор, я в вашей ситуации была, ребёнку сказала о смерти, но на похороны не брала, оставляла с крестной. Не нужны маленькому ребёнку такие воспоминания, хочется как можно больше оградить от боли его и как можно меньше травмировать, при его участии в похоронах это маловероятно. Говорите аккуратно, но прямо. Не подменяйте понятия, отвечайте на все вопросы. Мы переживали это все, писали письма папе и привязывали к воздушным шарикам, отправляя на небо
2
У нас умер дедушка, мой папа, когда дочке было 6 лет. Так и сказала, что у дедушки была страшная болячка (рак), от которой не смогли придумать лекарств. Он боролся очень долго, но к сожалению не смог вылечиться и умер. Через год мы поехали в гости и ходили на кладбище. Лучше рассказать правду, дети умные, не надо обманывать, обман даёт дополнительную боль…
Меня в 8 лет взяли на похороны к бабушке. Я боюсь похорон теперь до ужаса(((
Не могла присутствовать на похоронах папы, очень благодарна за это, я бы просто там чекнулась бы….
Не берите детей на сами похороны, это стресс дикий
Не могла присутствовать на похоронах папы, очень благодарна за это, я бы просто там чекнулась бы….
Не берите детей на сами похороны, это стресс дикий
4
Я розумію, що в сучасному суспільстві люди повністю відгорожені від смерті. Хтось приїжджає та забирає тіло, тобі його і бачити не треба. Але так було не завжди. Це взагалі один з етапів переживання горя - прощання з людиною, усвідомлення, що її більше немає.
Так, але не дитині на похоронах. Я в дитинстві була на кількох похоронах, оці жінки ’плакальщіци’ до сих пір перед очами. Мене не лякало чиєсь мертве тіло у труні, мені був страшний оцей вий нелюдський на всі лади й тональності.
1
Ошибаетесь. Когда умер мой дедушка, я даже и не брала дочку на похороны. Ей тогда было 8 лет, но я сочла, что ей ехать на похороны ни к чему. А когда умерла моя бабушка, я и сама не ездила на похороны
Ну зараз такого немає. Це вже можна обсудити і запобігти, але відгорожувати дитину настільки, що їй брехати про це - абсолютно не можна.
Моей маме было 16 лет,когда умерла ее мама
Второй сестре 14, младшей 8: от похорон только у мамы был стресс, до потери сознания, две другие сестры нормально стояли у гроба и даже поехали на кладбище
Все люди разные: я считаю что сказать ребенку о смерти отца надо,а вот ехать и присутствовать на похоронах, уже надо решить маме с дочкой (я против присутствия,).
Мою маму заставили присутствовать на похоронах; ей пошел седьмой десяток, а она до сих пор с ужасом вспоминает те похороны
Второй сестре 14, младшей 8: от похорон только у мамы был стресс, до потери сознания, две другие сестры нормально стояли у гроба и даже поехали на кладбище
Все люди разные: я считаю что сказать ребенку о смерти отца надо,а вот ехать и присутствовать на похоронах, уже надо решить маме с дочкой (я против присутствия,).
Мою маму заставили присутствовать на похоронах; ей пошел седьмой десяток, а она до сих пор с ужасом вспоминает те похороны
1
автор, скажите ребенку сейчас.. ведь все равно вам придется ей об этом сказать вскоре. И вместе с ней решите ехать или нет ей. Соболезную Вам!!!
2
Зараз такого немає-це ваша власна думка. Ви ніколи не зможете зпрогнозувати поведінку інших людей на похоронах. І домовитися про це неможливо. І я ніде не писала про брехати дитині. Почитайте вище, я сама пережила таку ситуацію, як автор, тому для мене вона зовсім не гіпотетична.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу