Хочу взяти дорослу вівчарку з притулку, всі мене відмовляють

Дуже люблю собак, не боюся великих, з малку мріяла про велику собаку. Чоловік (колишній) колись купив кокер спаніеля не порадившись зі мною, але його теж любила дуже, зимою він на жаль загинув. Зараз в групі на фейсбуці побачила, що прилаштовують великого гарного пса східноєвропейської вівчарки, чорного. Собака з Бахмуту, був з військовими, вони його під обстрілами передали зооволонтерам, і зараз він в Харкові. Ми недавно купили будинок і можемо поставити вольєр, але так просто щоб іноді при потребі як хтось чужий прийде, то можна було його закрити. А там він би ходив по двору і поряд річка, де ми б гуляли. Теперішній чоловік, його бітько, моя мама, всі мене відмовляють, сваряться, крутять пальцем у скроні, що я хочу взяти дорослу собаку. Я розумію і теж переживаю, але планую відразу привести кінолога, щоб ми разом позаймалися. Зі слів волонтерів притулку собака адекватний, був з військовими, давався на всі процедури у ветеринара, поганенько гуляє на повідку, і не знають як з котами, а в нас два, за це я теж переживаю, але їх можна тримати в домі, а собаку на вулиці. Можливо в когось є такий досвід? Підтримайте або теж відговоріть, бо крок серйозний і переживаю