Свекруховна• 30 августа 2023
З якого віку доцільно відводити в садочок? Мама вдома, не працює
показать весь текст
105
0
Дитина з особливими потребами. Няні, як х шукала через сайти на зразок олх, або просять надто велику для мене оплату (а принципі закономірно, бо дитина важка), або відмовляються одразу. А свекруха ще ’по-божеськи’ бере за свої послуги -- 100 грн за годину догляду в неї вдома і 200 грн за годину з прогулянками, з оплатою морозива продуктів куплених дитині тощо.
І мої,з 2.6 і з 2.8
Майже не хворіли і ходили з радістю
Тому відповіді на запитання автора нема
Все індивідуально,треба пробувати і спостерігати за дитиною
Майже не хворіли і ходили з радістю
Тому відповіді на запитання автора нема
Все індивідуально,треба пробувати і спостерігати за дитиною
Розумію)) тяжко вам було.
З іншої сторони ваша свекруха як няня. Заплатили і не винні їй що попросили її особистий час витратити на дитину. Сюр, але і таке є.
Моя мама живе за 100 км, але працює з нічними змінами і не може допомагати ніяк. Не злюсь взагалі, нехай працює. Дітей бачить, ми привозимо в гості, завжди накормить, дітям все зробить, любляча бабуся. Якось самі з чоловіком змогли дітей вже до шкільного віку виростити. Було дуже складно, я 5 років майже не спала, але благо все вже позаду.
З іншої сторони ваша свекруха як няня. Заплатили і не винні їй що попросили її особистий час витратити на дитину. Сюр, але і таке є.
Моя мама живе за 100 км, але працює з нічними змінами і не може допомагати ніяк. Не злюсь взагалі, нехай працює. Дітей бачить, ми привозимо в гості, завжди накормить, дітям все зробить, любляча бабуся. Якось самі з чоловіком змогли дітей вже до шкільного віку виростити. Було дуже складно, я 5 років майже не спала, але благо все вже позаду.
1
Ответ дляпостою_послушаю
это автор мама
Можливо. Я, напевно, суб´єктивно сприйняла, з огляду на власний досвід, і подумала, що пише мама дитини.
Моя пошла в садик в памперсах (в 3 с половиной года). К горшку ее там приучили за неделю. Но это было в 2012 г.
Зараз віддала сина в 3 роки. Вже близько місяця адаптуємося. Воджу його з 8.30 до 12. Вся сімʼя вже встигла перехворіти важкою інфекцією. Наслідки ще вигрібаємо ми з чоловіком. Будемо далі дивитися. Син то плаче, то заспокоюється в садочку. Я не працюю. Буду далі дивитися, що і як. Поки нічого сказати не можу остаточного і вирішального.
Добре, що ваші дітки здорові, дорослішають і розвиваються, отже найважчі часи вже позаду. У мене трошки інакше, дитина потребує пожитттєвого догляду. Якби моя мама була жива, то було б трошечки легше. Але вже як є, так є.
В садок не ходив,з соціалізацією все ок,водила на підготовку до школи і спортивний розвиток,десь з 5 років
1
Я думаю садик полезен для развития, там общение с другими детьми ,занятия. А дома не все хотят с детьми заниматься.
Плюс ребёнок учится находиться в обществе.
Моя например очень активная и общительная. Днями разносит квартиру. Если на улицу выйти, то сложно с ней. Постоянно гоняет ,посидеть с ней не реально почти. Ко всем людям подходит. Вот как такого ребенка дома до школы держать?
Плюс ребёнок учится находиться в обществе.
Моя например очень активная и общительная. Днями разносит квартиру. Если на улицу выйти, то сложно с ней. Постоянно гоняет ,посидеть с ней не реально почти. Ко всем людям подходит. Вот как такого ребенка дома до школы держать?
Ну, як вам сказати - обидві дитини задихалися одночасно. Тільки одному було 7 місяців, іншій - 3 роки. Не знаю наскільки це легко. Але таки да, якихось серйозніших захворювань, благо, не має.
Вам бажаю витримки та сил, дитині вашій здоровʼя!
Вам бажаю витримки та сил, дитині вашій здоровʼя!
1
Статистики нема, але є подруга, яка працює в садочку років 15, то каже саме так.
По своїх дітях теж можу сказати, що з 2-х років швидше адаптувалася дитина, чим з 3-х.
По своїх дітях теж можу сказати, що з 2-х років швидше адаптувалася дитина, чим з 3-х.
Всі діти різні. Молодшій зараз 3 і вона дуже проситься в садок , хоча раніше не було такого. Тому мені здається 3+ ідеально
Я саме так про неї думаю. Вона безсовісна. Шкода, що батько моєї дитини сприймає це все як якусь норму, не бачить в цьому нічого поганого. Але тут вже мені мінус -- сама винна, раз не вміла вибрати нормального супутника життя. Мучуся від дурного почуття провини перед дитиною і перед собою самою, що була наївна і дурна в період знайомства з ним і його родиною.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу