З якого віку доцільно відводити в садочок? Мама вдома, не працює

Я теж про це)) але люди вище вважають, що тільки мама цікавить і аж до 3-х років.

Я сама в шоці. Але вона вважає це нормальним. Вона ніде не працює, вишиває бісером і дивиться серіали. Утримує фінансово її і її чоловіка старенький дідусь, батько її чоловіка, і мій екс-чоловік, щомісяця перераховує певну суму на її утримання. На ці кошти вона нарощує вії, робить манікюр і купує чеський бісер і матеріали для вишивки. Освіта у неї 9 класів, заміж вийшла у 15. Офіційно ніколи не працювала. Зараз їй 50.
Ясно, що це все виглядає дико. Але винна насамперед я сама -- треба було думати головою, коли знайомилася з колишнім чоловіком. Треба було задуматися, що там явно нездорова атмосфера в сім´ї, а не тішити себе казочками, що зі мною він зміниться і все буде ідеально. Тому нікого, крім себе, не виную.

Статистики я не бачу, таки її нема.
Мама дитині потрібна тільки в період годування. Як тільки дитина починає спілкуватися (будь-як), їй потрібні інші люди і діти, тому і є ясла. Чомусь в інших, більш розвинених країнах, дітей до садочка беруть з 6 місяців, теж неадеквати?

Живу в приватному секторі
З однолітками дитина не спілкується
Можливо на розвивашки походити? З якого віку тоді

Потому что декрета нет, высокие налоги, кредиты, и ид.
Поэтому с 6 мес. Водить позже могут только те, кто может себе это позволить.
Почитайте психологию ребёнка, перестанете нести чушь.

І ще мами там не так сильно впрягаються в материнство. І садочкам там можна довіряти. Тільки от і там малюки тижнями плачуть за мами, поки звикнуть. І навіщо ці страждання - не зрозуміло, якщо нема матеріяльної безвиході. Дітям потрібна мама мінімум до 3 років, така природа

Для чого? Для інвалідизації ранньої? Раніше 3 років спілкування дітям з іншими не потрібно.
Садок - колонія від безвиході, кому на роботу

Я не згодна про швидку адаптацію в 2 роки.
Психіка в дітей не зріла в такому віці, також діти такого віку більш залежні від мами та менш фізично і психологічно готові до садочка. Я розумію, що ситуації є різні, частіше в 2 роки віддають ті, кому потрібно працювати, тому там не має іншого виходу, ніж віддати в садок. І зрозуміло, що якщо дитина пішла в садок в 2 роки, то в свої 4 вона вже буде йти туди, бо так потрібно, винні не має можливості порівняти і зрозуміти, що таке не йти в садок. А діти 4 років вже більш свідомо до цього підходять.
От і вся різниця.

У вас явно якісь дитячі травми. Дітям подобається в садку і спілкування їм потрібне

Психіка у кожного дитя у вік 2 роки різна, як і характер. Не можна ставити під один шаблон - у всіх психіка не зріла. Є такі, де і в 4 не зріла психіка і без діагнозу, давайте так розглянемо.
Абсолютно все залежить від дитини. Одній комфортно в групі з дітьми, іншій з мамою вдома. Тому і підхід рідний до всіх. Є діти які взагалі не готові ходити до колективу, від слова зовсім. Але основна маса дітей в 2 роки адаптується швидше до колективу без батьків, чим та ж сама після 3-х років. І це твердження не моє, а людей, які працюють з дітьми. Які дивляться на ситуацію зсередини. Те саме, хочу сказати, і психолог говорить, якщо дитина і МАМА готова. Бо часто мама не готова до того, що її дитя піде в садок, сидить в кущах і ридає. Тут таких тем багато.
Як до школи ідуть дітки. Когось в майже 6 років віддають, а когось в 7. І до школи все таки більше готові діти в 7 років чим в 6. Тут треба витримка. Тому думка різна, ситуації різні і життя теж у кожного різне. Але це моя думка і вона має права на існування, як і ваша. Кожен останеться при своїй.

Ні.
Ніяка дитина в 2 роки не має зрілу психіку, вона тільки починає формуватися.
Ніч не в готовності до школи, навіщо ви це приплели, якщо це абсолютно різна готовність. Ми зараз про несформовану психіку і нервову систему дитина 2 років, яку потрібно ввігнати в шаблонну систему садочка. Так, я вже вам писала, що простіше це зробити в 2 роки, але це не має ніякого відношення до готовності. Ці діти більш слухняні, ними легко керувати, легко примушувати, легко піддаються будь-яким маніпуляціям з боку вихователів та інших дітей. Але це не має жодного відношення до адаптації. Ці діти просто позбавлені вибору і не знають, як воно по іншому, звикли.
Вони можуть ходити в садок з 2 років і в 5 років мати травми психологічні, тому що не готові були до садка, але ж це не було аргументом для мами, яка вирішила, що раз 2 роки, значіть адаптація пройде швидше.
І що для вас адаптація?
Що дитина не верещить зранку? Ну так в 2 роки вона звикає, а верещати може зсередини. Але ж кому до цього яке діло.
Думка вашої подруги мені не цікава, вона не володіє нормами розвитку дітей але добре розуміє, що в 2 роки зробити з дитини слухняне теля набагато швидше і простіше, ніж це зробити з 5 річною дитиною, у якої вже сформована своя думка, погляд на якісь речі і в якої є чітке розуміння що добре, що ні.

Ви знову про своє. Поважайте чужу думку і не навʼязуйте свою. Ви не лікар, до якого прийшли на прийом, щоб переконувати пацієнта. Та й не психолог, бо вони не переконують нікого і не накладають особисту думку на плечі пацієнта. Це зрозуміло по тексту. Кожна дитина по-різному сприймає світ та адаптується! І садок - це територія та період адаптації дитини, як і інші території куди вона ходить. Тому садок, школа, коледж, університет - це теж частина адаптації до життя в різний період зростання.