Так склалось життя, що керівником відділу я стала під час війни. Сама знайшла собі зама-помічника. Як виявилось з годом (робота дистанційна), що головний офіс перенесли в те місто де живе мій зам. Тепер її просять ходити в офіс і працювати там, щоб я, вона, підлеглі були в курсі останніх ідей/планів офісу. Я (ніби🤣) в собі впевнена, але мій зам дуже хоче «пробитися в люди» (як я з часом помітила) і відповідно маю паніку, щоб вона через якийсь час не надумала зайняти моє місце🤯 Вона молодша, досвіду менше, але ж всьому можна навчитися))) Плюс я не чутиму що вона за моєю спиною там говорить, як себе веде… я дуууже далеко, переїздити немає змоги. Як не панікувати?😭 Для мене робота ця дуже важлива.
8
0
Як керівник дам пораду, робіть якісно свою роботу, і знайте роботу своїх підлеглих, щоб при нагоді могли навіть замінити сами когось з робітників. Я знаю усю роботу своїх підлеглих і тому я зараз працюю, а вони ні.
2
Всі відповіді написані. Вище. Нажаль.
Ваші страхи обгруновані. Ви стали керівником під час війни, тобто невеликий проміжок часу. Ваш зам - на місці, а у вас складнощі переїзду.
ТОму питання часу, коли вирішать оптимізувати.
Мій приклад. Замовлень мало. До війни було 3 новеньких працівника. Один одразу пролетів випробувальний термін і стажування і отримав зарплатню на 50% більше, а двоє не встигли засвоїти стажування.
Через півроку після початку війни, почалися невеличкі замовлення. Розподіляли більше першому, бо зарплату під час війни можемо платити у % від виконаної роботи. Але другий почав іздити в офіс, допомогти мені, бо все одно дома сидить. І звісно в офісі він непомітно почав виконувати більше роботи, ніж перший. Першому вже майже нічого не переппадає.
Так що робіть висновки.
Ваші страхи обгруновані. Ви стали керівником під час війни, тобто невеликий проміжок часу. Ваш зам - на місці, а у вас складнощі переїзду.
ТОму питання часу, коли вирішать оптимізувати.
Мій приклад. Замовлень мало. До війни було 3 новеньких працівника. Один одразу пролетів випробувальний термін і стажування і отримав зарплатню на 50% більше, а двоє не встигли засвоїти стажування.
Через півроку після початку війни, почалися невеличкі замовлення. Розподіляли більше першому, бо зарплату під час війни можемо платити у % від виконаної роботи. Але другий почав іздити в офіс, допомогти мені, бо все одно дома сидить. І звісно в офісі він непомітно почав виконувати більше роботи, ніж перший. Першому вже майже нічого не переппадає.
Так що робіть висновки.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу