Чорнобаївка• 01 ноября 2023
Дуже важко, коли мала дитина хворіє часто, а ти - мама 40+
Просто навіть фізично важко, не кажучи вже за моральний стан. На те, щоб власному здоров´ю увагу приділити (бо після 40 воно також, зазвичай, не ідеальне), годі й думати. Всьому - свій час, як не крути...
показать весь текст
11
12
82
0
В 40 вже має бути пофігізм на ці всі болячки. Хоча якщо дитина перша, то море тарганів ще в голові. З другою/третьою вже все простіше.
2
Так може усі ненавмисно, ви усіх опитали? А то ж треба, вам, задохлику, можна бо у вас обставини а здоровим людям зась? По темі набагато легше, ніж у молодшому віці, тоді гуляти хотілось і егоїзму було повно. Але у мене і дитина 99.99% банальним орві хворіє (молодим з хворобливим дітьми 100% важче)
Ну, коли дитина задихається вночі від ларингоспазму, то не знаю, чи доречний тут пофігізм. Або коли вчасно не збити темп-ру і після 39 починається блювота, зневоднення і ацетон - і привіт - стаціонар і крапельниці. Або аденоїди від безкінечних болячок виростають такі, що дитина вже і чує погано, то вона потім, дорослою, мені ’дякую’ скаже, за мій пофігізм і що не вжила ніяких заходів, щоб цього уникнути.
1
Та однакова закалка
Вона ще й в чорнобильській зоні прожила довго, 2 зона.
Ще й вчителем працювала в училищі - а за це молоко взагалі потрібно давати.
Вона ще й в чорнобильській зоні прожила довго, 2 зона.
Ще й вчителем працювала в училищі - а за це молоко взагалі потрібно давати.
+100
Народила другу дитину в 37, зараз сину вже 14.
Мені з ним було легше, ніж з донькою ( у мої 20+). Тоді більше хотілося гуляти, спати:)))
Народила другу дитину в 37, зараз сину вже 14.
Мені з ним було легше, ніж з донькою ( у мої 20+). Тоді більше хотілося гуляти, спати:)))
2
Отож. Мені теж в 20 хотілось чого завгодно тільки не дитиною займатись. А зараз спокійна реакція: треба то треба
1
Ответ дляЧесно брешу
Ой це все фігня і легко знімається, ви яжемать я зрозуміла 
А що погано знімається? Енцефаліт? Онкологія? Кома? Вас взагалі нічого не лякає?
2
Якось ви все це дуже серйозно сприймаєте. Прямо трилер:)
Мені здалося, що ви себе у хворобах дитини звинувачуєте:(
Але діти мають хворіти, хапати віруси... Саме так тренується імунна система. Це як солдат на бойових навчаннях...
У мене теж син страждав ацетонами. А ще 3 роки підряд хворів ангіною. Це жесть. Угораздило навіть у Єгипті . Перевірили, як там працює медицина - я так це назвала тоді:)
Звісно, такі хвороби вимотують. Коли недосип, висока температура погано збивається...
Але саме морально і фізично мені з другою дитиною було легше. Досвід не проп´єш:)
Діти ростуть, хворіють менше. Тримайтеся, все буде добре.
І це пройде (с).
Мені здалося, що ви себе у хворобах дитини звинувачуєте:(
Але діти мають хворіти, хапати віруси... Саме так тренується імунна система. Це як солдат на бойових навчаннях...
У мене теж син страждав ацетонами. А ще 3 роки підряд хворів ангіною. Це жесть. Угораздило навіть у Єгипті . Перевірили, як там працює медицина - я так це назвала тоді:)
Звісно, такі хвороби вимотують. Коли недосип, висока температура погано збивається...
Але саме морально і фізично мені з другою дитиною було легше. Досвід не проп´єш:)
Діти ростуть, хворіють менше. Тримайтеся, все буде добре.
І це пройде (с).
1
Не розумію ваших проблем. Коли дитина, хвора , просто кладу її спати з собою і все контролюю крізь сон. Після 40 вже є досвід, все сприймається простіше в нема паніки через дрібниці . Як згадаю своє перше материнство в 23, то це просто жесть
1
Аналізуючи життя.я рада,що народила в 25.Зараз мені 45,лежу-балдію,займаюся собою і здоровʼям.Дай мені зараз малу дитину і уроки,не дай Бог.Ну,але всяке буває.На все,дійсно,своя пора.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу