Мало думаю про чоловіка та дітей, це нормально? Бо в мене кризис середнього віку, та я боюсь стати старою і хворою?
Питаю тих, хто заглядав в мої теми(
Питаю тих, хто заглядав в мої теми(
7
63
0
Опять вы?
Потому что вы пытаетесь заслужить ее любовь, услышать, что вы хорошая!
Но счастливой себя не чувствуете и понимаете, что так быть не должно.
Потому что вы пытаетесь заслужить ее любовь, услышать, что вы хорошая!
Но счастливой себя не чувствуете и понимаете, что так быть не должно.
4
2
Так вы пресмыкаетесь перед мамой больше- с детства вам внушили, что вы должны только маме. В на самом деле должны себе и маленьким детям
1
Потому что это понятный Вам и самый простой вариант проживания жизни. И помогает снять с себя ответственность за личные результаты. Во всём виновата мама.
Если же посмотреть иначе, то всё будет выглядеть очень неприглядно и выводы не будут нравится.
Если же посмотреть иначе, то всё будет выглядеть очень неприглядно и выводы не будут нравится.
3
1
Мені більш хвилює зараз результат її життя. Бо моє ще може змінитись, її ні. Це результат викликає депресію в мене. Вона нещасна( Це в мене викликає сум та злість на неї.
Бо вона - моє дзеркало у майбутньому(((
Бо вона - моє дзеркало у майбутньому(((
Нет. Вас волнует, чтобы она была достаточно несчастна, чтобы оправдывать, что Вы неудачница.
Естественно, себе Вы говорите, что Вы просрали свою жизнь и пересрали двум детям потому что маме нужна помощь, мама страдает.
Но на самом деле это маска. И когда мама умрёт, Вы не освободитесь, как Вам сейчас кажется.
Естественно, себе Вы говорите, что Вы просрали свою жизнь и пересрали двум детям потому что маме нужна помощь, мама страдает.
Но на самом деле это маска. И когда мама умрёт, Вы не освободитесь, как Вам сейчас кажется.
4
Ні, Ви не розумієте мене. Мене злить, що її не можу змінити. Нічого не можу, бо вона по іншому жити не буде вже(
Про себе мало думаю взагалі. Це погано, в мене діти.
Про себе мало думаю взагалі. Це погано, в мене діти.
1
Я как раз очень хорошо понимаю.
Перечитайте то, что Вы написали :
Нічого не можу, бо вона по іншому жити не буде вже.
Я выше написала :
Потому что это понятный Вам и самый простой вариант проживания жизни. И помогает снять с себя ответственность за личные результаты. Во всём виновата мама.
Перечитайте то, что Вы написали :
Нічого не можу, бо вона по іншому жити не буде вже.
Я выше написала :
Потому что это понятный Вам и самый простой вариант проживания жизни. И помогает снять с себя ответственность за личные результаты. Во всём виновата мама.
2
Я ніколи не хотіла, щоб мама була нещасна. Навіщо дурість писати?
Заздрю людям, у яких були здорові батьки(
Заздрю людям, у яких були здорові батьки(
4
Вы не хотите ничего менять. В жизни и как на форме бесконечно жуёте одно и тоже. Потому что это единственный способ не смотреть правде в лицо. Это спасение.
6
Ні, мене не розуміють. Я богато разів змінювала щось в житті. В своєму.
Мені не подобається ситуація, яка мало залежить від мене.
Мені не подобається ситуація, яка мало залежить від мене.
Чому заміж беруть іноді з хорошої сім´ї? (Я заміжня, але...)
Бідна мати-одиночка - хороша сім´я?
Бідна мати-одиночка - хороша сім´я?
4
Ответ дляLife is Beautiful
Хорошо людям, в яких повна сім´я була, всі здорові, сім´я заможна 
Це має велике значення.
Це має велике значення.
Ні, не таке, як ви думаєте
У мене була дуже бідна родина. Здорових в ній майже немає. Багато онкології, інвалілностей з інших причин.
Я в ваших темах писала - онко маминої сестри і її дітям я стала мамою у свої 19 років, в 16 працювала в санітаркою в лікарні де мама лежала після страшної аварії, потім онко моєї дитини, мами, загибель брата, онко його дружини і діти на мені, лежача сама і одночасно бабуся повністю лежачі одночасно. Потім операції тата - багато з ампутацією, тепер протезування чоловіка.
Немає сенсу плакати. Потрібно акумулювати сили і шукати вихід. Шукати гроші, допомогу, лікарів.
При цьому а мене є подруги, свій час, робота.
Це все реально - потрібно захотіти.
У мене була дуже бідна родина. Здорових в ній майже немає. Багато онкології, інвалілностей з інших причин.
Я в ваших темах писала - онко маминої сестри і її дітям я стала мамою у свої 19 років, в 16 працювала в санітаркою в лікарні де мама лежала після страшної аварії, потім онко моєї дитини, мами, загибель брата, онко його дружини і діти на мені, лежача сама і одночасно бабуся повністю лежачі одночасно. Потім операції тата - багато з ампутацією, тепер протезування чоловіка.
Немає сенсу плакати. Потрібно акумулювати сили і шукати вихід. Шукати гроші, допомогу, лікарів.
При цьому а мене є подруги, свій час, робота.
Це все реально - потрібно захотіти.
5
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу