Готова до другої• 04 декабря 2023
Це правда що діти запамʼятовують лише емоції повʼязані з батьками
Наприклад, вона не запамʼятає дорогу шапку куртку чи нове ліжко
А запамʼятає з дитинства ігри з мамою, якісь моменти емоційні?
А запамʼятає з дитинства ігри з мамою, якісь моменти емоційні?
26
0
Вы сами что помните? Я и новую шубку, огромного зайца мехового и помню и поездку к морю в 3 года, и как с папой катались на лыжах и хохотали в 4 года.
6
Шапка і ліжко теж можуть викликати емоції і запам´ятатися.
Подумайте, що самі пам´ятаєте зі свого дитинства. І буде вам відповідь.
Подумайте, що самі пам´ятаєте зі свого дитинства. І буде вам відповідь.
5
Мозг запоминает яркие эмоциональные события как хорошие так и плохие. Если покупка дублёнки была таковым для ребенка, то запомнит.
5
Такое тоже.Я вот помню дорогу в прачечную,мама дома постельное не стирала,хотя сколько себя помню-стиралка была.Мама очень удивилась,когда я у нее спрашивала куда это мы ездили.
Оно помнится с привязкой к родителям. Всё. И новая дорогая шапка тоже. Она не сама по себе запоминается а как то, что купили или не купили родители
3
А что хотела уже не помню)) Но я долго хотела собаку и немецкого пупсика с одеждой, были такие наборы.
2
Ну самі згадайте дитинство.
Я все памʼятаю- і як мені купляли якусь фігню на останні гроші, бо я дуже хотіла. І як собі не купляли, а нам з братом лише. І як мама мотанулась за кордон, а оскільки вона ніфіга не підприємець, то за тиждень привезла нам з братом аж по парі кросівок :)
І як при відключенні світла грали в карти.
Але ми з братом були дійсно улюблені діти, центр Всесвіту для родини з 10 чоловік. Але і яка мама сувора була теж памʼятаю, як намагалась мовчанням провчити і як я просилась до них в кімнату від страху, а мені казали, що я вже велика і маю свою кімнату.
І погане, і хороше, і матеріальне, і моральне....все запамʼятовується.
Я все памʼятаю- і як мені купляли якусь фігню на останні гроші, бо я дуже хотіла. І як собі не купляли, а нам з братом лише. І як мама мотанулась за кордон, а оскільки вона ніфіга не підприємець, то за тиждень привезла нам з братом аж по парі кросівок :)
І як при відключенні світла грали в карти.
Але ми з братом були дійсно улюблені діти, центр Всесвіту для родини з 10 чоловік. Але і яка мама сувора була теж памʼятаю, як намагалась мовчанням провчити і як я просилась до них в кімнату від страху, а мені казали, що я вже велика і маю свою кімнату.
І погане, і хороше, і матеріальне, і моральне....все запамʼятовується.
2
Ну по собі можу сказати, що я запам’ятала найбільше таки емоції, бо вони в моєму дитинстві були настільки ’яскравими’, що мені вже 40, а й досі вигрібаю.
Батьки жили весь час як кіт з собакою, батько бився, ми ночами бігали по сусідам і т.д, а мама до нас дітей була не меншим тираном..
Життя в селі було важким, жили скромно, робили багато.
Звісно були і приємності, але то можна перерахувати на пальцях рук, ну може ще ніг.
Все.
Робіть висновки.
Я зробила.
Моя дитина має інше дитинство і саме головне досягненя мною - це здорова атмосфера в сім’ї. Це надважливо......... От просто над!
Батьки жили весь час як кіт з собакою, батько бився, ми ночами бігали по сусідам і т.д, а мама до нас дітей була не меншим тираном..
Життя в селі було важким, жили скромно, робили багато.
Звісно були і приємності, але то можна перерахувати на пальцях рук, ну може ще ніг.
Все.
Робіть висновки.
Я зробила.
Моя дитина має інше дитинство і саме головне досягненя мною - це здорова атмосфера в сім’ї. Це надважливо......... От просто над!
2
2
Я вообще помню из очень раннего детства, как я лежу и притворяюсь, что сплю. А родители заглядывают в комнату и шепчутся заснула-не заснула. И я смотрю на них через сетку такую на кроватке. Мама говорит, что эта сетка стояла у меня до 2х лет, чтобы не упала во сне)) Мы жили в одной комнате.
З домом пов´язані не самі гарні спогади, хоча там були речі, яких не було у багатьох знайомих. Бабусин дім завжди асоціювався з затишком, туди тягнуло і зараз хотілося б повернутись, але немає вже нічого з того дитячого минулого. Тому мабуть так, емоції важливіші.
3
То же самое. Причем поняла это, когда дочь просила рассказать истории из моего детства. Все они связаны не с родительским домом, а с тем местом где мне было действительно легко, весело и комфортно и я не о финансовой стороне.
Так, емоції. Якщо вона те ліжко хотіла і рік випрошувала, то запам´ятає, якщо так і не купоять. Просто те, що вважають важливим батьки - не запам´ятає. А от чи саме ЇЇ потреби задовольняли - це надовго в голові.
Я була донькою виховательки-одиначки в 90х. Що це за життя, можете уявити. Одяг з гуманітарки в радість. Але що я пам´ятаю більш за все з дитинства, що у голові і серці залишилося? Що мама жодного разу не сказала ’я тебе люблю’, ’вибач’, і не обіймала. Те, що вона пахала у дві зміни, щоб мені якісь фрукти купити і боти на нат.хутрі - це б і не згадала, якщо б вона тим не тикала
Я була донькою виховательки-одиначки в 90х. Що це за життя, можете уявити. Одяг з гуманітарки в радість. Але що я пам´ятаю більш за все з дитинства, що у голові і серці залишилося? Що мама жодного разу не сказала ’я тебе люблю’, ’вибач’, і не обіймала. Те, що вона пахала у дві зміни, щоб мені якісь фрукти купити і боти на нат.хутрі - це б і не згадала, якщо б вона тим не тикала
1
А у меня такого места не было((
Дома ’нахалка и трутень’, в школе - травля ’белой вороны’, во дворе - одна подруга, которая вечно подминала под себя.
Наверное, единственные счастливые воспоминания связаны с какими-то каникулами не дома
Дома ’нахалка и трутень’, в школе - травля ’белой вороны’, во дворе - одна подруга, которая вечно подминала под себя.
Наверное, единственные счастливые воспоминания связаны с какими-то каникулами не дома
3
Я помню как меня училка в музыкальной школе в мои 7 лет била моими руками по клавиатуре пианино. 7-летний ребенок блин
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу