Дублюю тему бо ніхто не підписав. Страх за дітей. Зайдіть

Не знаю від якого моменту мене накрило, але накрило так добре. Раніше коли діти були малі і хворіли, я часто себе поводила адекватно і навіть не хвилювалась з приводу звичайних вірусів.
Зараз дітям 10 та 12 років, і в мене велика проблема з цим. Навіть коли в дітей температура соплі кашель. Я хвилююсь, що може то щось гірше і вилізе після хвороби якась болячка по серйозніше. Боюсь щось упустити, щоб не було запізно, стараюсь їх правильно годувати, з мінімум хімії, щоб були якнайздоровіші.
Коли здаю якісь аналізи, то настільки хвилююсь що на роботі навіть не можу робити свої обов´язки , так чекаю ті результати , і кожне відхилення від показника навіть на кілька одиниць, мене дуже і дуже бентежить.

Завжди дуже переживаю, щоб не було в дітей найгіршої хвороби. В подруги в малої виявили лейкемію, але мене накрило ще задовго до цього.
Не радьте психологів і психотерапевтів, бо я дуже цього чесно кажучи встидаюсь і боюсь комусь довіритись.
Може в когось була така ситуація, як перестати хвилюватись постійно, як перестати її щупати, сама щось шукаю, сама знайду, сама переживаю, лікар наприклад каже що все ок, хоча я й лікарю довіряю, але йду перевіряти до іншого і так по колу,заспокоюють з однією штукою, знаходжу іншу.
Порадьте, бо бачу добра з цього стану не буде.