Готувати дитину до своєї смерті чи ні?

а что в этом невыполнимого? вы реально какаято травмированная и дикая
я бы точно хотела чтобы моего ребенка если что его отец вырастил а не бабуля с устаревшими взглядами на жизнь
у вас бабушки в бесплатных нянях похоже

Не обязательно травма, так много кто думает, у нас же очень популярны гендерные стереотипы

Ви оцінюєте не реально, а по свому стереотипному навʼязаному баченню світу

та да
а мужу еще не сказала даже
цирк

Чоловіку член не дозволить це робити? Зате хвора жінка повинна все робити і ще підкорятися мужику?

Жінки теж не вміють, але ж вчаться

Можуть усі. А от чи хочуть...?

У меня двое детей , мальчик и девочка , с рождения полностью на муже, муж сам ими занимается , контролирует , кормит . Гардероб и то , в магазин без него не пойдем , ему надо тоже выбирать и смотреть

Це жах. Прочитала тільки декілька перших сторінок і зрозуміла, що на цьому тролять. Взагалі втратили розум? Адміни, ау!

у нас нажаль не такий же ж

Так. Я це мала на увазі.
У мене мама померла від онко.
Я бачила її стан. Знаю скільки часу вона провела у лікарні.
Вже мовчу про біль, який її супроводжував, кілограми таблеток, нудоту на запахи звичайної їжі і тому подібні ’радощі’ хвороби.
Їй не до відосіків було.

А авториця тв.рюк@ справжня. Вирішила хайпонути. Сволота.

вибачте, що ще раз піднімаю таку чутливу для вас тему, але мені дуже була б корисна будь-яка інформація від вас, бо реально складно знайти поради на подібну тему. В мене в сина глибинна пухлина мозку. Поки спостерігаємо але точно потрібна буде операція. Якщо можете підказати де спостерігалися і хто оперував - буду дуже вдячна. І ще, з вашого досвіду - може просто якісь важливі поради щодо втурчання, реабілітації. Може на щось треба звернути особливу увагу. Бо я вже рік живу в постійному страху і розпачі, дуже боюсь помилитися з вибором лікаря, клініки, боюсь щось упустити, не знати.... Три лікарі кажуть зовсім різне (один наполягає оперувати негайно, другий пропонує біопсію і потім приймати рішення про операцію, третій пропонує поки немає вираженої симтоматики нічого не чіпати). А в мене опускаються вже руки і інколи відчуття що ось-ось зійду з розуму(((((
Вам щиро бажаю здоров´я і довгих років житття!!!

Девочки, почему вы такие злые??? У меня тетя умерла от рака мозга. И, поверьте очень долго не было никаких симптомов. Ну раз споткнулась-упала. с кем не бывает. Ну бывало теряла нить разговора, но она была болтушка и часто перескакивала с одной темы на другую. Попала в больницу с подозрением на инсульт, а оказалась 3 степень. Перенесла 2 операции после этого и прожила месцев 9 после постаноки диагноза. Симптомы появились только после операции спустя месяцы, когда опухоль снова выросла(и это выглядело, как то, что она не может вспомнить подходящее слово в разговоре). Так что не судите!!!!

Автор, напишите ей письма.
Я потеряла подругу 2 года назад. 4 детей. Рак мозга после рака груди. Знаю что она оставила письма всем детям, хотя младшей 2 года всего тогда было.
Не знаю как вас поддержать. Это страшно и больно 😢

Так в автора рак кишківника, а не мозку. Вона забрехалась. Майже в кожній сімʼї є ті, хто зіштовхнувся з цією заразою. Це дуже болюча тема і спекулювати на почуттях -це дно.
Автору не проблема було сфотографувати висновок КТ і розвіяти всі сумніви. Але троль погано підготувався.
Моя знайома мала рак кишківника, який виявили на 2 стадії і симптоми були дуже відчутні, бо це і непрохідність, і болі, і кров в калі.

Я оце в цій темі вперше прочитала що з головного мозку метастази не йдуть.

вибачте, що Вас турбую: якщо це можливо і не дуже для вас клопітно, будь ласка, дізнайтеся у сусіда трохи докладніше про лікування (саме про постановку на облік, як виїжджав (сам чи через волонтерів), чи можливий вибір клініки, лікаря, як проходить спілкування, чи є перекладач, можливо він якісь поради може дати). В сина пухлина мозку, росте, потрібно буде оперувати. Тут це шалені гроші, сама лише операція тисячі доларів, я їх просто не маю. Тому стукаю в усі двері, шукаю будь-яку інформацію, доки ще є трохи часу на прийняття рішення що робити і де. Дуже боюсь помилитися(((( якщо зможете дати хоч крихту інфо - буду дуже вам вдячна.

Вы почитайте все ее ответы. Это тролль. Можете не сомневаться. Удивляет цинизм некоторых людей.

У автора рак кишечника, а не рак мозга. Ей поставили диагноз без операции и гистологии. Продолжительность жизни тоже озвучили без этих данных. Наверно на глаз смогли определить добро или нет, ну и стадию.

Слава Богу! Бо в мене вже депресія розвивається на фоні останніх подій. Хочу, щоб в Україні був мир і люди ніколи не хворіли 🥲

Согласна. Дай Бог всем украинцам здоровья и спокойной жизни как можно быстрее

Якщо чесно вже в це не вірю. Ми приречені і проти русні не попремо. Реву 😭

Очень понимаю ваши чувства. Я тоже чувствую себя как в тупике. У меня муж в Украине, а я ща границей. Уже была настроена вернутся, строила планы. Но после недавних событий в Киеве - вообще не знаю, что делать. За границей - безопасно, но жизнь проходит мимо. И как ехать в Киев не представляю. Руки опускаются.

Любая мачеха не будет хорошей мамой, увы(

Просто, только другой ребенок не нужен будет(

Автор, пробуйте лечиться!

размножаетесь аноним вы! бабушки видимо тоже у вас плохие - не воспитали вас. Мои дети рождены не для бабушек. А у вас ввидимо для того чтоб наплодить и когото обвинить.

хай вчиться, якщо мама, то це не значить, що вона автоматично все вміє, вона також вчилася доглядати

Боже, вони нам зіпсували все життя! Як далі жити незнаю... Живу одним днем, плани не будую, життя проходить повз...

Я робила операцію в Феофанії, нейрохірург — Возняк Олександр Михайлович (дай Бог йому здоровʼя на багато років)
Консультувалась у трьох лікарів — ще в Рамаданова і в воєнному шпиталі, операцію пропонували всі
До цього спостерігала її біля року —1.5, просто головні болі з рвотою, по МРТ не контрастувала, коли рвота стала по декілька разів на день, — вирішила оперувати. Робили трепанцію, заводили камеру і все там вирізали.
Операція була 6 годин, реабілітація саме в мене була важкою, я не ходила перший місяць, не могла помножити, і це трохи виводило з себе, я нервувалася. Після операції — КТ, Гістологія прийшла хороша, просто ця штука була завеликою.
Я прийшла в себе і почала вправи дома робити, бо остеопороз почався від того, що багато лежала
Моя сусідка по палаті наступного пішла гуляти по парку Феофанії і через 3 дні поїхала додому, тобто реабілітація у кожного залежить від складності випадку, на її місце поклали жіночку, яка вже не бачила:(((, це вже була її третя операція і стан погіршувався.
В лікарні я була 10 днів, потім зняли скоби, виписали ліки і відпустили додому з проходженням МРТ раз на півроку. Я вживала АД і зараз також на них, трохи паморочиться перед снігопадом. Все інше — добре
Лікаря рекомендую і буду з теплотою згадувати все життя, він світла людина, без пафосу і зайвих слів