Мольфарочка• 04 января 2024
з мого досвіду - найближчі люди це найгірші вороги,саме вони ранять найболючіше
отже боюсь з кимось зближуватись. але самотньою бути також сумно. особливо дивлячись на інших - як їх люблять. то мене ніколи так не любили, та і взагалі не любили. що робити?
показать весь текст
8
88
0
те саме((
але де гарантії що нові знайомства не окажуться такими ж...я от як знайомлюсь з чужими людьми, і потім впродовж знайомства починаю бачити їх тараканів..то мене прям вивертає вже і тригерить, якщо це ті самі таракани що і в моїх родичів. от не можу приймати чужі таракани хоч лусни
але де гарантії що нові знайомства не окажуться такими ж...я от як знайомлюсь з чужими людьми, і потім впродовж знайомства починаю бачити їх тараканів..то мене прям вивертає вже і тригерить, якщо це ті самі таракани що і в моїх родичів. от не можу приймати чужі таракани хоч лусни
Посада, зарплатня, відношення. Заздрість страшна сила... Ніколи б не могла навіть подумати. Всього на всього хотіла зробити людині добре. А тепер коли в неї по роботі почались серйозні проблеми ( без мого втручання), то її чоловік ( кум) перестав навіть зі мною вітатися. Думають, що я допомагаю)
3
Да, вы правы,автор. Но эту истину надо переварить, принять и жить с ее осознанием. Это ведь абсолютно нормально - другие люди, они другие, они не вы, они всего лишь действуют в своих интересах. И свои интересы всегда превыше чужих. Мир это не теплая колыбель с безусловным принятием, так оно было и будет.
Не подставляться, не впадать в зависимость и доверять ровно настолько, насколько вы готовы к обману оказанного доверия, чтобы это не было для вас трагедией.
Не подставляться, не впадать в зависимость и доверять ровно настолько, насколько вы готовы к обману оказанного доверия, чтобы это не было для вас трагедией.
1
можна и треба очікувати вірності і турботи, тому що любов між двома дорослими завжди умовна.
Але не катастрофізувати, якщо цього не буде.
От і все)
Але не катастрофізувати, якщо цього не буде.
От і все)
ну якщо наприклад ногу зламала і в клініку в стаціонар потрапила. чи можна розраховувати що тобі привезуть твої речі з дому? чи це вже занадто? я особисто бережусь як можу...бо підозрюю що якщо зі мною щось станеться то ніхто для мене навіть цього не зробить. а що...мають право і взагалі мені нічого не винні.
1
а хто тоді взагалі щось обязан? і на кого тоді взагалі розраховувати можна в критичній ситуації?
1
1
А раптом пекло таки існує? Страждати цілу вічність... Потерпіть уже, може, щось хороше вас чекає попереду.
Не все кровные родственники близкие люди. И не всем друзьям-знакомым стоит знать ваши болевые точки.
Можно много о чем говорить, не только о погоде, если есть интересы помимо семейных проблем
Можно много о чем говорить, не только о погоде, если есть интересы помимо семейных проблем
в такому контексті, як ви пишете - на страхову компанію))
Ви думаєте, що хтось вам дасть 100% гарантії, що привезе вам речі і замовить продукти?
Так її немає)
Ви або приймаєте цю невизначеність і будуєте стосунки, або боїтесь і розмірковуєте наодинці, яке життя несправедливе.
Ви думаєте, що хтось вам дасть 100% гарантії, що привезе вам речі і замовить продукти?
Так її немає)
Ви або приймаєте цю невизначеність і будуєте стосунки, або боїтесь і розмірковуєте наодинці, яке життя несправедливе.
1
2
А я і не живу. Але мати покинути не можу. А ще є родичі співвласники нерухомості які створюють дофіга проблем. А в дитинстві ти живеш в з ними і варишся в цьому піздеці весь час. І дітися нікуди не можеш.
1
Родители не должны опекать взрослых детей. Они нервничают, зная о ваших проблемах. Начинают патякать кому не надо. И вам дают непрошенные советы, так как по их логике выходит, что недовопитали и надо исправить. Лучше не искать у них помощи, уже пора помогать им
1
уход від прямого запитання, ви так і не відповіли на свій рахунок - то ви особисто чогось очікуєте від своїх і на щось розраховуєте у разі чого знаєте що вам допоможуть чи ні?
Про мужа недочитала. К мужу есть требования. Если он от них уклоняется, то зачем он?
От родителей мне хочется хорошего отношения. Но они не обязаны понимать меня и вникать в мои проблемы. Я знаю, кто может помочь, кто нет. По возможности стараюсь решать проблемы сама и не просить.
От родителей мне хочется хорошего отношения. Но они не обязаны понимать меня и вникать в мои проблемы. Я знаю, кто может помочь, кто нет. По возможности стараюсь решать проблемы сама и не просить.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу