Не знайшовся чоловік для сімʼї

Ви думаєте що доля все таки існує?? Я теж думаю, що існує. Колись давно, я була майже як алкоголік, була зломана душа, я колись навіть пішла до нарколога, але він не допоміг, оказався шарлатаном, а мій стан був критичний, то судьба дала мені временно людину, в яку я влюбилася платонічно, людина по роботі, і я вийшла зі стану коли я пила, а коли я зрозуміла що зовсім здорова стала як і була колись, то судьба забрала його від мене, він уволився, уїхав. так собі я жила і далі, боляче було, але любов мені не дає кохання;(( не дає мені це благо в житті, треба змиритися, може я гріх якийсь відпрацьовую, або у мене є свій духовний помічник, він же мені і допомагає в житті, щоб не пропасти, інколи у ві сні він мені розповідає щось важливе, голосом, навіть щоб я двері не відкривала і казав імʼя людини, потім на ранок мені в двері мужик гатив і кричав. Судьба не дає мужчину, бо в мене ж мужчина верховний, той який слідить за мною, я все життя одна. Думаю, що в цьому житті ніхто не винен, що живе саме так. Да, хочемо щось більше, а нам просто це не положено мати. І як навчитися не обіжатися я не знаю

Тих хто дома працює, одинаки і затворники

я працюю на дому, бо я не хочу їздити на роботу і вставати в 6 ранку. я на себе працюю, нащо мені дядя? і я себе не відчуваю затворником, ходжу, гуляю, спілкуюся, а ті хоопці що так думали, то в них полоумне мислення і мені не треба на таких ображатися, а чк навчитися неоображатися я не знаю

Працюйте і любіть себе, займайтеся чим хочете улюбленим,без чоловіків можна прожити,то взагалі і житті другорядне