Новий мем про молодшу дитину, яку не долюбили батьки, поясніть

Ги) Зазвичай же молодших кружляють, а старші становляться старшими не за віком реального розвітку, а лише тому що більш мале народилося.
Саме тому (мабуть, я тільки гіпотетично пишу) старша дитина з деяким скептицизмом та іронією слухає молодшу.

Зрозумілп, дякую. Я старша) це молодший брат мені зкинув відео проц е

Ещё и тролит вас, гаденыш)

Я середня.Моя присутність була незначущою.Старша дитина- первісточок,яким тішились,потім народилась я.Може,поки була немовлям,теж тішились,але через рік народилось молодша дитина,і центр уваги змістився.І так по життю.Старша дитина авторитет,первісточок,молодша- завжди мамине маленьке дитя,а середнє- є то й є,нічого особливого…

Я середня.Моя присутність була незначущою.Старша дитина- первісточок,яким тішились,потім народилась я.Може,поки була немовлям,теж тішились,але через рік народилось молодша дитина,і центр уваги змістився.І так по життю.Старша дитина авторитет,первісточок,молодша- завжди мамине маленьке дитя,а середнє- є то й є,нічого особливого…

Вам погано від цього? Ви почуваєтеся недолюбленою? Ніколи, до речі, ну думала про стан середніх дітей, цікаво

Я середня.Моя присутність була незначущою.Старша дитина- первісточок,яким тішились,потім народилась я.Може,поки була немовлям,теж тішились,але через рік народилось молодша дитина,і центр уваги змістився.І так по життю.Старша дитина авторитет,первісточок,молодша- завжди мамине маленьке дитя,а середнє- є то й є,нічого особливого…

Вам погано від цього? Ви почуваєтеся недолюбленою? Ніколи, до речі, ну думала про стан середніх дітей, цікаво

Я була підлітком, дуже вредним. Коли мені було 16 у брата було весілля. Я загуляла з друзями, прийшла додому п´яна, батьки мене сварили, у всіх поганий настрій, я батькам висказую що я доросла роблю що хочу, батьки кричать на мене. І в цей момент я бачу брата зі сльозами на очах, який каже що можна хоча б такий особливий для нього день перестати забирати всю увагу на мене, а дати хоч трошки уваги та підтримки йому. Як же мені тоді стало соромно, вже майже 20 років пройшло, а я пам´ятаю той його погляд.
Брат взагалі був дуже розумною та самостійною людиною, мені завжди його і батьки хвалили, і вчителі (вчилися в одній школі, але я на 7 років молодша). Я вся така непутьова, а брат молодець. І завжди я злилася, що йому вся похвала, а мене тільки сварять. Але зараз я розумію, що вся його самостійність через те що насправді вся увага батьків була у мене, а він вимушений був стати самостійним.
Коли він закінчив школу - поїхав поступати в Києво могилянську академію і, нажаль, поступив лише на контракт. А в рідному місті - на бюджет. І батьки не відпустили його в Київ, тому що попереду ще мене потрібно було навчати, а я точно лише на контракт поступила б,а грошей на оплату 2 вузів вони не мали. І от брат лишився через мене гарних шансів на легкий старт у житті (зараз у нього все окей, гарний айтішники, але з києво-могилянкою його шлях був би куди легшим). А я потім поступила, кинула вуз, завагітніла, перейшла на заочку, з горем пополам довчилася, але ніколи за освітою не працювала. І от толку що батьки витрачали гроші на мою освіту, краще б в свій час брату оплатили... ( Тому да, молодша дитина думає, що вона ображена, але насправді частіше за все ображена старша дитина. Це в її житті раптом з´являється істота на яку батьки починають втрачати час та гроші.
Я тому маю лише 1 дитину :) краще я дам 1 все що зможу, ніж буду обирати кому дати більше

У вас ж шанс спокутувати провину.
Взяти піклування за хворих і старих батьків на себе.
Але ж ви того не будете робити, правда?))