По слідам теми...

Хто дивився Настоящий детектив і не зрозумів його посил. Дуже шкода. Крім усякої околомістичної тематики і детективного сюжету, найбільше мені сподобалося ось що.

Тема дітей дуже кричуща. Як і у творі Над пропастю во ржи Селінджера. Детектив Расті якось каже - діти то найголовніше, от кого треба дійсно захищати. У нього загинула дочка, але йому навіть від того полегшало, бо вона померла майже безболісно і не пізнала страждань цього світу.

Сколько же нужно самолюбия, чтобы выдернуть душу из небытия сюда. Сделать мясом. Бросить жизнь в эту молотилку.

Я повністю розділяю його філософію. Народжувати дітей у цей світ - злочин проти них. А уже народжених хочеться захистити від усього того бруду, який є у світі. Як герой Селінджера, який пише, що хотів би стояти над пропастю оберігаючи, ловлячи дітей, які граються у полі.

Як каже Расті, я працюю детективом, бо хтось має дивитись на насилля, смерть, знущання.
І загалом, його думка про те, що свідомість це помилка еволюції дуже логічна і збігається з поглядами Еріха Фрома, який писав про вигнану з рая людину - з рая, де у нас не було самосвідомості і ми були повноцінною частиною природи.

Утратив рай, единство с природой, человек стал вечным странником (Одиссеем, Эдипом, Авраамом, Фаустом); он должен идти вперед в непрекращающихся попытках сделать неизвестное известным...

Расті:
Я полагаю, что человеческое сознание — огромная ошибка эволюции. Мы стали копаться в себе, и часть природы оказалась от неё изолирована.