Не хочу жити. Не витримую.

В этом мире нет ничего и никого, всё находится в полумраке, как бы в туманном мареве, где всё расплывчато и не ясно. И в этом изолированном состоянии душа будет испытывать не положительные эмоции, а отчаяние, мучение и страдание от одиночества в безвременье. В сумеречном мире душа будет пребывать столько времени, пока не истечёт время её пребывания на Земле по программе, которую этот человек самовольно прервал. Или пока она, страдая, не произведёт столько энергии, сколько ей запланировали Высшие Личности за всю непрожитую жизнь.

Например, если человек покончил с собой в 30 лет, а ему программой было определено дожить до 80 лет, то такая душа может блуждать в сумеречном мире ещё 50 лет в полном безмолвии и одиночестве. И только за счёт своих страданий эта неупокоенная душа будет вырабатывать недополученные Высшими энергии.

Но и это ещё не всё. Ведь при самоубийстве человек самовольно прерывает программу жизни, разработанную для него Высшими Личностями. А невыполненная программа означает, что у души появляется карма_(9) – все ситуации непрожитой жизни переносятся на следующее воплощение.

Но теперь жизнь в новом воплощении сильно усложнится, так как необходимо будет произвести энергии при прохождении ситуаций по новой программе и ещё пройти ситуации, которые были не пройдены в прошлом воплощении. Ведь душа не набрала энергий от этих не пройденных ситуаций, а все ячейки в её матрицах заполняются только по порядку на закономерной основе.

Это расплата человека за бездумное отношение к своей жизни. Высшие Творцы учат нас, что любая жизнь священна. Жизнь даётся человеку не для того, чтобы он её растрачивал на увеселения и удовольствия, которые только приводят к деградации. Она дана нам для дальнейшего совершенствования и развития, и не нам решать, когда ей закончиться. Всё должно происходить в своё время. Только Высшие Творцы знают, когда это время наступит для любого человека и когда его душе следует вернуться к Ним.

Ви не знаєте що таке співзалежність, і це добре. Тому що таких людей теж потрібно лікувати. Їм не подобається страждати.

Ви так пострадать не бажаєте?

Садитесь на ад
Я серьезно
Под контролем врача
В теории, у вас на сейчас даже здоров сын, и муж, и типо ’шаткая стабильность’ но этот посттрамвматический синдром никуда не пройдёт.
Обсудите с врачем, что на всю жизнь уже АД. Пусть подбирает
Удачи

Ну от давайте без сварки і агресії. Як людина народилась в сім´ї алкоголіків, десь дуже далеко від великого міста живе, іншого життя не знає, то що їй робити? Чи вже як так сталося, то що слабку людину і так в жахливому становищю ще треба ногами добити і заплювати? Я киянка, в Києві народилась але і в моєму класі була дівчинка з родини алкоголіків, нажаль там нічого хорошого не було, однолітки знущалися, вона така худесенька і постійно голодна в якіхось лахах була, з 8 класу якусь фігню на місцевому базарі продавала, весняні квітів і тому подібне. Нажаль я її років 6 тому бачила останній раз і все дуже погано. Як людині яку б´ють, не годують, не займаються вилізти самостійно з такого стану? Як ти дитинство голодна постійно і всі знущаються? Ви реально не знаєте, що у автора було і є в житті

А вас від чого ’пре’? Від того, що принижуєте, ображаєте інших, самостверджуєтесь за їх рахунок? Так хай вже краще ’пре’ від розведення соплів, як у автора, ніж так як у вашому випадку.

Тю,да

Щоб людина була розумною і мудрою до життя , їй це в голову змалечку повинні вкладати і показувати своїм прикладом батьки. Це називається виховання , психологічне , моральні цінності . Автор же росла в пригніченості , в знущанні моральному та фізичному , в неї не було прикладу а навпаки, життя щоб вижити, в стресі і насильстві . Не можна бути так категоричною.

Та ні, краще вже як в мене...а ви можете як автор, вам бачу це близько

Мені не близько робити людям боляче. Оце головне.

Поживите теперь для себя, вы это заслуживаете. Всех нафиг, заботьтесь только о себе.

Чрезмерное балование, это развращает ребенка.
Только без сексуального подтекста.

Якщо Ви думаєте над своїм кінцем, то вам немає, що втрачати, бо вважайте, що вас не стало. Тому ви вільні робити все, що заманеться. Почніть радувати себе, любити себе
Я потроху почала, я стала купувати собі Рафаело, не жалкую грошей на квіти, я вкладаю себе спати, коли втомлена, я піклуюся про себе, я сама себе починаю любити.
Піклуйтеся про своїх і надалі, але себе на перше місце поставте

Я вийшла з таких стосунків, з такого життя, мати алкоголік,батько гуляв...в 2014 тут теж створювала тему,мене дуже підтримали, відправили на сайт таких ,як я,на жаль, то був пітерський, допомагало не на довго,але легше ставало,скільки там страшних історій було(((.
Знаєте ,що мене налякало?Серцевий напад, чуть не померла, в швидкій лікар сказав, що мені пора змінювати життя. І я пішла жити життя! Я змінилася, мене ніхто не впізнає, бо я стала сильною, і так,я в 40 змінила все!
Все можливо, автор,щиро бажаю вам знайти своє джерело натхнення для життя, воно ОДНЕ,іншого НЕ БУДЕ.Полюбіть себе!
Обіймаю!

А как, по вашему, можно помочь такому человеку?

Ви плачете, тому що саме вам не вистачало уваги, ви повертаєтеся до себе

Дурість -це розповідати чи давати пораду тим людям, які в своєму житті нічого страшного не бачили.

Вы серьёзно? Если вы в своей жизни не встречали ничего, кроме твердой подушки, то это не значит, что человек тролль. Обычная жизненная ситуация. Или вы думаете, что это только на другой планете бывает?

В будинку напруга.Роками.Чоловік мене не кохає.Говорить страшні речі,не підтримує.Згадує покійних батьків,які завжди були проти мене.Мовляв,куди ти дивися?Кого береш в жінки,з такої сімейки.Його батьки мене ненавиділи.Дитину я йому не родила.Зараз усі скандали,що він зі мною про..в життя,що був сліпий.Кажу,розходимось,я не проти.Коли пяний-це жахи,я плачу,а йому подобається.Винить мене у всьому.Спокійно не говорить.

Бросайте их всех и спасайте себя

Вам дали пару дельных советов. Пропейте ад, и езжайте за границу от всех упырей.

У моей мамы тоже сын наркоман, живёт с мамой, жена с ребенком сбежала от него. Сынуля не работает, так где-то халтура. С мамы деньги тянет. Маме очень тяжело, но она себе сказала ’ у меня одна жизнь’. Выделяет время на себя, балует себя покупками, ходит на выставки. Боялась кинуть малыша 35 летнего одного на период войны, как же он сам себе кушать приготовит, но я ее уговорила, приехала ко мне на другой конец мира, отдыхает, спит без воздушных тревог, ходит в бассейн и с внучками гуляет.
Берегите себя! Желаю вам всего самого доброго!

То й не дивно що ви в такому стані , він п´є з вас кров та енергію, самостверджуючись принижуючи вас , бо сам нічого не вартий . Йдіть від нього навіть не задумуючись , син ваш вже дорослий і має свою сім´ю, на вірному шляху , пробуйте тепер жити для себе а не заради когось . І вампіра вашого позбудьтеся в першу чергу, він краде ваш спокій душевний , ваш комфорт і ваше щастя . Ви просто ще не жили для себе, не знаєте як це і який комфорт , звикли до пригніченості , але час на зміни , щоб прожити решту життя щасливіше , краще. Просто прожити його а не проіснувати .

Нет

Знаю. Лечили. Поэтому и говорю.

Автор, начните с начала: вбейте в гугл ’созависимость’ и почитайте все что найдете по этому запросу. А дальше думайте сами, что делать.

По перше не гнобити і не писати, що вона сама у всьому винна і так тобі і треба. По друге, як немає ніякої конструктивноюї поради, ви не спеціаліст чи не знаєте профільних сайтів і подібного чи самі не мали такого досвіду і не можете дати конструктивну пораду то просто написати ’тримайтеся, обіймаю вас’ і тому подібне. Я розумію обурення багатьох дівчат, жінок, особливо як жінки пишуть, чоловік ноги витирає, зраджує, живу за його рахунок, піти не можу. Але ми всі не знаємо яка ситуація у тої жінки, може вона дійсно от сама такі собі умови створила і багато років сиділа і просто нічого не робила, хоча також її зараз добивати в такому становищі не варто, але більшість дівчат, нажаль від одного агресора(батьків, які били, принижувати, чи не дай боже було сексуальне насильство) втікали як тільки змогли до рук іншого агресора та ката(чоловіка), бо іншого життя і іншого відношення в життя просто не знали. Головне не гнобили і не робити ще больніше ніж є. Як не можеш нічого сказати і допомогти то пройти далі. Нажаль ми не знаємо яка доля у автора і що у неї було і що призвело до такого життя. І як наші коментарі вплинуть на неї