Не можу з чоловіком знайти спільну мову, каже що я нічого не роблю

Живем у мене з моєю мамою вже 7р. Є діти малі. Пожили були на квартирі трішки, потім я порахувала що дорого і переїхали до мене, він правда зробив ремонт в ванній і прихожій. Рік назад померла його мама, дім маленький там вільний, я вже як випросила давай там жити, але туалет і ванну там треба зробити бо немає. Погодився але зараз на роботі є багато роботи, хоче доробити і там братися пристроїти. Я недавно пішла там прибрала трішки, павутиння, підлогу помила, килим скрутила бо треба його вже чистити. Сказав йому так некомфортно і постеле назад )) і щоб бистріше туди заселитись я нічого не роблю, йому не допомагаю а хочу з нього тільки щось. Він зараз ходе по врачах, тиск, панічні атаки, врач поставив тривожно депресивний стан, і я хіба не розумію чого його чіпаю цими розмовами і т.д.
А те що на мені 2 дитини, їсти, прибрати і т.д то так, нічого. І що в мене теж депресія і думки страшні, але я тримаюсь бо до дітей ніхто не подивиться, не нагодує, в мене немає просто іншого виходу ( мама допомагає, але зараз вона на літо в село на городи поїхала. Що я теж здоров´я рухнуло як ніяк родити двох дітей.
Він типу на роботі, гроші заробляє. Кажу я б теж працювала, каже то іди собі, а куди дітей діти то не думаю абсолютно і від цего мого питання відмахується і питає що я з нього хочу, чого прийшла до нього говорити (
Менша в садочку, старша закінчила перший клас, і куди її пристроїти щоб на роботу ходити я абсолютно не знаю (
Це я багато потребую зі сторони як?

Дякую 💐