Радість моя• 04 июня 2024
Ми самі, чи все ж таки доля/фарт?
Подруга говорить, що її успіх - це її правильний вибір, і вона встого досягла сама. Я їй доводжу, що можливість досягати у неї з´явилася від певного оточення і певної допомоги. Не було б цих людей, то і не було б у неї можливості вибирати.
І от я проаналізувала свою теперішню роботу.
- Я б тут не працювала, якби не війна. Війна - це мій вибір?
- Я б тут не працювала, як би моя інша подруга, не вийшла заміж за людину, яка тут працювала і порадила мене на вакансію, яка звільнилася у війну. Заміжжа точно від мене не залежить.
- Моя подруга з´явилася в моєму житті 18 років тому. Стояли ловили таксі, і з´ясували, що нам в один бік. Вирішили іхати разом, так дешевше.
- Познайомилися, ми тому, що на той час я була виснажена бескінечними хворобами та похоронами рідних, і потребувала звичайного людського спілкування. Це був мій вибір? Ні так склалися обставини.
Моя заслуга, що при повністю нульових знаннях, у мене є уміння швидко вчитися, і тому я працюю в гарному місці.
А все їнше, то уже доля та фарт я вважаю, а ви? Вірите, що все самі досягли? Чи все ж таки розумієте, що обставини так склалися і люди правильні трапилися?
І от я проаналізувала свою теперішню роботу.
- Я б тут не працювала, якби не війна. Війна - це мій вибір?
- Я б тут не працювала, як би моя інша подруга, не вийшла заміж за людину, яка тут працювала і порадила мене на вакансію, яка звільнилася у війну. Заміжжа точно від мене не залежить.
- Моя подруга з´явилася в моєму житті 18 років тому. Стояли ловили таксі, і з´ясували, що нам в один бік. Вирішили іхати разом, так дешевше.
- Познайомилися, ми тому, що на той час я була виснажена бескінечними хворобами та похоронами рідних, і потребувала звичайного людського спілкування. Це був мій вибір? Ні так склалися обставини.
Моя заслуга, що при повністю нульових знаннях, у мене є уміння швидко вчитися, і тому я працюю в гарному місці.
А все їнше, то уже доля та фарт я вважаю, а ви? Вірите, що все самі досягли? Чи все ж таки розумієте, що обставини так склалися і люди правильні трапилися?
1
6
38
0
Оточення подруга сама обрала. І про допомогу вона просила, а не мовчки робила все сама. Тому так - це вибір
98% собственные усилия и выбор и всего 2% везение.
Но да, окружающие любят говорить мне как вы «тебе просто повезло»
Но да, окружающие любят говорить мне как вы «тебе просто повезло»
3
2
А я сама кажу всім, що мені просто повезло.
Якщо починаєш критично мислити, то розумієш, що так воно мало бути, а не тому що я так хотіла. Все задовго складалося саме так.
Якщо починаєш критично мислити, то розумієш, що так воно мало бути, а не тому що я так хотіла. Все задовго складалося саме так.
2
А якщо не було іншого оточення? Те оточення, яке допомогло ій добре піднятися, знайшлося в лікарні. Лежала в лікарні з річною дитиною у важкому стані. З нею в палаті лежала інша дівчина зі своєю дитиною у важкому стані. Дітей за три тижні виписали, а вони здружилися від постійно проведеного часу. Не дуже так собі вибір. Могли після спілкування в лікарні, шляхи розійтися. А вони зіграли важливу роль.
Є план нашого життя. Вибираєм ми його, до народження. Тим, хто ніколи не глибоко не цікавився цією темою, не пишіть своє ’фе’. Бо життя та смерть, це не те, що нам розповідали з колиски. З повагою.
6
Ну а если чел с благополучными родителями бухает и нюхает и компания у него такая же, среди которых нет нужных людей которые устроят его на хорошую работу - это ему не повезло что-ли?😁
Думаю люди до - 18 еще зависят от родителей, а потом сами отвечают за себя. Родители были не такие, у тебя есть возможность жить как хочешь уже
Думаю люди до - 18 еще зависят от родителей, а потом сами отвечают за себя. Родители были не такие, у тебя есть возможность жить как хочешь уже
1
В тому й справа, що шляхи могли розійтися, але вона обрала дівчину і підтримувала з нею звʼязок
4
Нажаль. І ти не знаєш, яке рішення буває правильним. Я малу хотіла віддати в певну школу. Але не вийшло, і віддала в іншу. перші півроку я жалкувала, що так сталося, а потмі почала розуміти, що фартонуло просто неймовірно. Тепер дякую всевишнім, що саме так склалися обставини, і не вийшло так, як я хотіла.
2
2
1
Да, все фарт ну или ’просто так сложились обстоятельства и я, только я сама, ими так умело воспользовалась’
Однозначно, если ничего не делать ничего и не будет, но реальный успех люди достигали, попав в благоприятные (что не всегда равно позитивные) для того обстоятельства.
К примеру, война у нас в стране, для кого-то она стала трамплином в жизнь, о которой они и не мечтали - но хотели ли эти люди войны? - Нет.
У меня так подруга мечтала жить заграницей, но доход всегда был очень скромный и увеличить его она не пыталась (не было реальных амбиций). Теперь она счастлива в Германии, да на пособии, но по другому ей бы не светило, так что если б не обстоятельства войны, она бы не выехала.
Так на самом деле все в жизни складывается, просто всем страшно признавать, что никакие они не вершители собственной судьбы.
Однозначно, если ничего не делать ничего и не будет, но реальный успех люди достигали, попав в благоприятные (что не всегда равно позитивные) для того обстоятельства.
К примеру, война у нас в стране, для кого-то она стала трамплином в жизнь, о которой они и не мечтали - но хотели ли эти люди войны? - Нет.
У меня так подруга мечтала жить заграницей, но доход всегда был очень скромный и увеличить его она не пыталась (не было реальных амбиций). Теперь она счастлива в Германии, да на пособии, но по другому ей бы не светило, так что если б не обстоятельства войны, она бы не выехала.
Так на самом деле все в жизни складывается, просто всем страшно признавать, что никакие они не вершители собственной судьбы.
3
По моему опыту в большинстве событий надо самому что- то делать, что бы что-то случилось, то есть уметь не упустить благоприятный шанс.
1
Дякую. Війна дійсно стала таким лакмусом на всі сфери людського. Хтось для по новому побачив своє коло оточення, у когось обірвалося життя, а в когось трапився трамплін. Моя подруга, що згадувала в пості, завжди хотіла поїхати у Францію. І знайома, з якою вона лежала декілька років тому, запропонувала їй виїхати під захист дипломатичної лінії. Там умови були кращі, ніж для звичайних людей. Потім запропонувала зайнятися іншою справою, найшла клієнтів, веде переговори з французами. Подруга вважає, що вона така вся умнічка, а ті наші люди, що не захотіли відкривати власну справу - бьездарі. Ми з нею сперечаємося. Але я її люблю такою.
1
Все имеет место быть. И везение и наш выбор. В моей жизни больше того, что я делаю сама. Когда ставишь конкретную цель и идешь к ней, начинаешь акцентировать внимание на возможностях ее реализации. Со стороны кажется, что повезло и оно само упало на голову.
Отож. спочатку зустрілися двоє і народилася дитина. Потім дитина почала набирати свої бонуси по життю.
Згодна на всі 100. Звісно потрібно робити. Не виходить попасти в одні двері, стукати в їнші. Звісно вада під лежачий камінь не затече. Аде як знаходяться потрібні двері?
1
Вот люди, которые умеют распознать свой шанс достигают успеха, остальные мучаются вопросами, как его найти.
1
Ну вот у меня есть пример, где я нахожусь проблематично с работой. Один знакомый познакомился с сирийцами, постарался сделать все что бы подружиться, даже ходили слухи, что в мусульманство перешёл, они помогли ему через своих в миграционной службе азюль оформить, помогли по знакомству на хорошую работу устроится. Вообще он этих знакомых выгуливал и кормил полгода.))
99% судьба, остальное вы.
Мы старались, я осуществила свою мечту, муж свою. Свой бизнес, красивый, исскуство. Развиваемся, расширяемся, появился европейский партнер-заказчик, делаем первую успешную поставку, готовим вторую. И тут производство оказывается в окупации
Нам за 40, опять барахтаемся, все с нуля. И понимаешь, что от тебя зависит очень мало. Просто замечаю, что нам везет в начинаниях, остальное реально судьба) Нет, ну можно сложить лапки, пойти на завод, и продить тихую скучную жизнь, но это не для нас, поэтому так
Мы старались, я осуществила свою мечту, муж свою. Свой бизнес, красивый, исскуство. Развиваемся, расширяемся, появился европейский партнер-заказчик, делаем первую успешную поставку, готовим вторую. И тут производство оказывается в окупации
Нам за 40, опять барахтаемся, все с нуля. И понимаешь, что от тебя зависит очень мало. Просто замечаю, что нам везет в начинаниях, остальное реально судьба) Нет, ну можно сложить лапки, пойти на завод, и продить тихую скучную жизнь, но это не для нас, поэтому так
1
1
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу