ИзЮмрудная• 23 июня 2024
Дружини військових
Чоловік з перших днів на війні. Життя поділилося на до та після. Коло знайомих одразу змінилося, більшість відсіялися самі.
Менше спілкуюся з друзями, робота і дім, вихідні проводжу на дачі. Не хочеться когось впускати у свій простір, бо наче живу інше життя.
Що вам допомагає? Який у вас душевний стан?
Менше спілкуюся з друзями, робота і дім, вихідні проводжу на дачі. Не хочеться когось впускати у свій простір, бо наче живу інше життя.
Що вам допомагає? Який у вас душевний стан?
1
2
4
10
17
0
То пипец пипецовый, то ’ ничё, прорвёмся’. Всё актуальней - полсвета плачет, полсвета скачет . Даже родня , у которых муж/ сын не там и живут своей обычной жизнью , всё никак не поймут почему временами грустная хожу , а мне свет не мил и счастливой могу быть только , когда мой вояка в безопасности.
20
1
А чому ви менше спілкуєтесь з друзями?
Чи то були друзі чоловіка?
Мій теж військовий. І теж з першого дня був на сході.
Але вже два рази був поранений і декілька місяців за цей час був дома на реабілітації.
Якби не переживання за чоловіка, не повітряні тривоги та вимкнення світла (я з сином в Києві) все б було гаразд.
З подругами та друзями чоловіка постійно на зв´язку. Спілкування достатньо.
Чи то були друзі чоловіка?
Мій теж військовий. І теж з першого дня був на сході.
Але вже два рази був поранений і декілька місяців за цей час був дома на реабілітації.
Якби не переживання за чоловіка, не повітряні тривоги та вимкнення світла (я з сином в Києві) все б було гаразд.
З подругами та друзями чоловіка постійно на зв´язку. Спілкування достатньо.
3
1
Особенно беженцы. Почему это им платят и они сидят у нас бухают тут , не хера не делают, почему их тоже не забирают воевать? Почему наши должны идти за них? Очень странно
4
9
Теж звузилось коло друзів, але це моє бажання плюс брак часу, оскільки залишилась сама з 2 дітьми+ робота.
Найважче було минулого року, коли на зв´язок виходив раз на 2 тижні. Зараз за станом здоров´я перевівся в нашу область, але вдома майже не буває. Дуже бісить цей момент. По суті - нічого толкового вже не робить, але й не відпускають. Було б більше толку, якби звільнив я, працював , платив податки і був з родиною
Найважче було минулого року, коли на зв´язок виходив раз на 2 тижні. Зараз за станом здоров´я перевівся в нашу область, але вдома майже не буває. Дуже бісить цей момент. По суті - нічого толкового вже не робить, але й не відпускають. Було б більше толку, якби звільнив я, працював , платив податки і був з родиною
1
4
Нічого не допомагає, хочу виїхати з країни, дуже багато тут тригерів((( відчуття тотальної несправедливості ((( і хоча я себе контролюю, але остання наприклад ситуація, в колеги чоловік втік за кордон, з одного боку я їх розумію, а з іншого так стало обідно за себе, за свою сімʼю, за своїх дітей, плакала цілий день. І саме обідне, що зараз більшість думає, я твого туди не посилала і свого туди не пущу, через те і не має підтримки, тобто ті подруги, знайомі та навіть родичі, в яких чоловіки в дома, самі якось перестали спілкуватись. Виходить, що тебе зрозуміє, лише жінка в якої така сама ситуація.
1
5
1
Мені допомогла група дружин і рідних військових
Ми боремось за встановлення термінів служби, спілкуємось, адже вже третій рік мій наречений на війні
Приєднуйтесь і ви)
Ми боремось за встановлення термінів служби, спілкуємось, адже вже третій рік мій наречений на війні
Приєднуйтесь і ви)
1
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу