Дратуюсь на дитину

Так вам нужен отдых, это понятно, вы устали. Почему не можете себе организовать пару дней перезагрузки. Я так делала, 4-5 дней в месяц каждый месяц, это очень помогает

Кожен раз коли хочеться труснути дитину. Усвідомлюйте що проблема у вас, а не у дитини.

Я це розумію

Дальше буде гірше. В мене перший зрив стався коли дитину було півтора року і вона не хотіла вклажадати на обідній сон. Дві години я колисала на руках потім жбурнула на диван і пішла за айкослм, вона ридала. Я пишу і мені страшно що я таке могла вчинити. Пишу і ненавиджу себе. Після того зриву ми винайняли няню( я розповіла чоловіку все бо боялась і дуже себе ненавиділа) тільки допомога вирішить питання ваше, більш нічого.

Возьмите няню на пару часов в день. И отдохнете

Это от истощения нервной системы. Если помощников не предвидится, то нужно пересмотреть подход.
Зачем Вы готовите с ребенком на руках? Ребенка на пол, дайте ему возможность познавать в мир, туда же кастрюли, крышки, поварешки. Всё можно брать в рот, не нужно намывать полы.

Довго не сидить сама

Это вопрос привычки. Мои на полу с одного месяца, они не знали, что можно по другому.

Дитина ні з ким не лишається. Тато військовий. Теж приїде, не грається, навіть в душ не схожу поки не засне, готую з нею на руках

Дальше буде гірше. В мене перший зрив стався коли дитину було півтора року і вона не хотіла вклажадати на обідній сон. Дві години я колисала на руках потім жбурнула на диван і пішла за айкослм, вона ридала. Я пишу і мені страшно що я таке могла вчинити. Пишу і ненавиджу себе. Після того зриву ми винайняли няню( я розповіла чоловіку все бо боялась і дуже себе ненавиділа) тільки допомога вирішить питання ваше, більш нічого.

Я з народження трясла її на своєму ліжку і вона заплакала, досі відчуваю провину, бо зробила не боляче але дитина відчула цю агресію

Та отож. До носилась вважала дитина повинна на руках, закричить, біжу

Скотина!!! Баньте

У мене інша ситуація - я собі не дозволяю навіть подумати так про дитину. Тобто ніжність, м´яко пояснюю і все таке. Але.. Те, що я собі не дозволяю, воно дуже погано виливається з інших боків. Якщо на мене глянути, я наче вже із дурки вийшла. Але до дитини завжди спокійна. Дуже на свою маму агресую те, що не можу на дитину і на чоловіка вилити.
Чоловік тиран, то навіть якось не так подивитись на нього не маю права, бо починаються розборки.
Ось і все. Вважаю, що мама, яка показує своїй дитині, що вона може бути і виснажена і зла, це якраз психічно здорова мама. А та, яка як я, постійно говорить ніжні слова, обіймає, цілує, але закриває свої справжні емоції, що вже виснажена вкрай, от це не добре.

У мене тупо таке в голові формулювання - я не можу показати дитині, що я втомлена, або роздратована, бо це буде значити, що я втомилася від неї.

Навіщо живете з тираном? Я збираюся від такого йти

Також збираюсь, але потрібно назбирати гроші.

Ви не одна. Всі мами через це проходили, проходять чи будуть проходить. Ваше ц роздратування зрозуміле. Потрібно буде відновитись. А делегування, хоча б іноді, все ж таки гарна річ. Потрібно шукати варіанти, а не бути в дитячий позиції. Якщо не батьки, то подруга, сестра, кума, сусідка і т.д. Чоловік нехай оплатить.

Дитина була вже не на гв?