Свій варік• 20 июля 2024
Київ, порадьте дитячого психолога з адекватною позицією щодо батьків
А не такого, щоб в кожному реченні, в кожній думці, що він доносить, головна ідея - батьки завжди у всьому винні. Бо дитина мала і взагалі - від народження білий аркуш, на якому що хочеш, те й пиши. А батьків дорослі і тому вони ПОВИННІ. Повинні забути про себе, про свої емоції і почуття, про свій час і свої особисті кордони. Хотілося б звернутись до спеціаліста, який має уявлення про таку науку, як генетика, про її вплив на характер і темперамент дитини. Я нічого конкретизувати не хочу, для мене це надто складна тема. Просто прошу поділитися контактами такого спеціаліста. Дитині 9 років. Дякую.
показать весь текст
3
2
48
0
А чому ви думаєте, що дитина зазнає психологічного насильства? Ні, ну якщо прохання чистити зуби віднести до такого, то тоді так, насильство систематичне. Чистити зуби. Мити руки після вулиці. Робити уроки. Суцільне насильство з усіх боків.
1
з оцього
Смикає кота за хвоста. Псує меблі або інші речі навмисно. Не хоче чистити зуби ніколи. Не дає хворому члену родини спокійно полежати/відпочити.
в 9 років
давайте дивитись правді у вічі, дитина, що так робить, знаходиться переважно у напруженому стані (через поведінку дорослих переважно) і таким чином, агресуючи на меблі, кота, себе (зуби), хворого - намагається хоч якось розрядитись
якби автор гримала на дитину час від час, а в цілому б стосунки були позитивними - дитина б так себе не вела, а автор би не створювала цю тему
Смикає кота за хвоста. Псує меблі або інші речі навмисно. Не хоче чистити зуби ніколи. Не дає хворому члену родини спокійно полежати/відпочити.
в 9 років
давайте дивитись правді у вічі, дитина, що так робить, знаходиться переважно у напруженому стані (через поведінку дорослих переважно) і таким чином, агресуючи на меблі, кота, себе (зуби), хворого - намагається хоч якось розрядитись
якби автор гримала на дитину час від час, а в цілому б стосунки були позитивними - дитина б так себе не вела, а автор би не створювала цю тему
1
2
Адекватні психологи є, треба просто пошукати. Можу ще Вам порадити книгу, яку я паралельно читала(за порадою того ж психолога) Це найкраще, що я читала про виховання дітей, багато відповідей для себе там знайшла
Я доступна дитині 24/7 все її життя. З її розмовами, страхами, проханнями и та іншим. Але дитина демонструє поведінку, ідентичну поведінці батька, в родині якого були абсолютно протилежні стосунки і зовсім інше відношення до дітей. Що тільки підтверджує моє переконання, що деякі риси/патерни поведінки є генетично успадкованими. Як бути мені з цим - я і хочу почути від психолога. А не почути звинувачення на свою адресу, які почула від вас.
3
а інше відношення - це яке?
пс - ні, поведінка не успадковується) вона є соціально детермінованою (залежить від того що відбувається з дитиною зараз і відбувалось раніше) і залежить від певних вроджених особливостей дитини. а от те, що ця поведінка ’ідентична поведінці батька’ (я так розумію теж не фонтан))) - то це про схожі умови, а не про протилежні. а батько з вами живе?
пс - ні, поведінка не успадковується) вона є соціально детермінованою (залежить від того що відбувається з дитиною зараз і відбувалось раніше) і залежить від певних вроджених особливостей дитини. а от те, що ця поведінка ’ідентична поведінці батька’ (я так розумію теж не фонтан))) - то це про схожі умови, а не про протилежні. а батько з вами живе?
2
Інше відношення - це набагато менше уваги (батьки були змушені дуже багато працювати). За неслухняність його били. Ми дитину не б´ємо. Батько з нами, відносини у нас гарні, він мене любить, у всьому допомагає. І вважає, що став таким завдяки тому, що з ним не ’сюсюкали’, а діяли жорстко. Я категорично проти такого типу виховання для дитини. Отже, мушу шукати способи, як без фізичних покарань виростити нормальну людину.
’не бити’ - це чудово, але мало. можна і словами добряче дитину травмувати, тим більше криком. увага - це теж не стільки про кількість, скільки про якість в цьому віці. скільки у вас в день якісно проведеного спільного часу з дитиною, коли всі в доброму гуморі і увага дійсно зосереджена на якійсь спільній справі?
2
В середньому, 1.5-2 години в день. Так, можливо, це небагато. Але. 1.Їй завжди мало (перевірено бабусею, яка лишається з нею на цілий день, не має ніяких хатніх справ при цьому, весь час проводить з дитиною). 2. Якщо батькам збільшити ’якісний’ час з дитиною, доведеться або заробляти менше, або годувати дитину напівфабрикатами, або жити в бруді. Бо в нас є лише 24 години на добу.
В неї є ознаки РДУГ. А також є вибіркова відсутність емпатії, яка, можливо, також є певним симптомом.
а, ну так у вас там є специфічні особливості як поводитись з такими дітьми. медикаментозно не лікуєте?
Ні. Неврологи не бачать нічого критичного, тим більше органічного, максимум - призначають рослинні заспокійливі. Відправляють до психолога. От і шукаю психолога.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу