Свій варік• 20 июля 2024
Київ, порадьте дитячого психолога з адекватною позицією щодо батьків
А не такого, щоб в кожному реченні, в кожній думці, що він доносить, головна ідея - батьки завжди у всьому винні. Бо дитина мала і взагалі - від народження білий аркуш, на якому що хочеш, те й пиши. А батьків дорослі і тому вони ПОВИННІ. Повинні забути про себе, про свої емоції і почуття, про свій час і свої особисті кордони. Хотілося б звернутись до спеціаліста, який має уявлення про таку науку, як генетика, про її вплив на характер і темперамент дитини. Я нічого конкретизувати не хочу, для мене це надто складна тема. Просто прошу поділитися контактами такого спеціаліста. Дитині 9 років. Дякую.
3
2
48
0
Авторе, психологу взагалі заборонено мати ’свою позицію’. Ціль його роботи, допомогти клієнту визначитися із власною позицією, якою б вона не була. Розумієте? Нема правильних і неправильних, важливо знайти саме вашу .
4
1
Тобто ви хочете, шоб вас консультували не з огляду на сучасну психологічну теорію та практику, а плекали ваші ілюзії та подарували основу для самовиправдань, зняли з вас відповідальність за ваші, як дорослого, вчинки по відношенню до дитини. Пошукайте таролога, астролога, щось таке. Вони часто говорять клієнту саме те, що той хоче почути. Але дитяча і сімейна психологія до цього відношення не має.
5
6
Зайдіть на сторінку у фб Гештальт-сообщество Украины. Там напишіть свой запит,бюджет та психологи самі вам відпишуться.
Я там знайшла свого терапевта. Дитячі специ там теж є
Я там знайшла свого терапевта. Дитячі специ там теж є
Автор, как мама уже взрослого сына, ищущая психологов ребенку лет с 5, скажу так. Да генетика , характер...это все то что подключала лет с трёх ребенка. Да это влияет. Но сейчас спустя 20 лет , я вижу со стороны как на генетику и характер наложились наши ошибки как родителей. Просто в то время мы не понимали где косяки. Ну.... ребенок вырос, сложный, хрупкие отношения поддерживаем. Главное в моем случае было отпустить в определенное время. Как самостоятельную личность , которая сама принимает решение, но с моей поддержкой по его просьбе.
5
В психології, як і в багатьох інших сферах, є ’тренди’. Популярний нині тренд у всьому звинувачувати батьків має запит і психологи на цьому вдало грають. Я не підтримую цей тренд. Він хибний і це згодом стане ясно, так само, як оскаржили і розкритикували багато порад, прийомів і постулатів Бенджаміна Спока (а в його часи вони ж були дуже популярні). Те минуло. І це мине.
3
9
обожаю людей, которые способны выкроить себе такие специфические выводы из того, что сейчас ’толкают’ современные детские психологи. ну они ж вообще другое говорят. автор, если вы будете натягивать сову на глобус с тем же упорством - вам ни один психолог не поможет и можете уже начинать гуглить о подростковой депрессии
1
2
3
нет такого тренда, ну вот шо вы сочиняете???
они говорят ’за отношения взрослый - ребенок’ несет ответственность... бинго, взрослый! это вааааще не то же самое, что ’взрослый всегда виноват’
они говорят ’за отношения взрослый - ребенок’ несет ответственность... бинго, взрослый! это вааааще не то же самое, что ’взрослый всегда виноват’
3
6
Не бачу логіки. Якщо дорослий несе відповідальність, логічно, що якщо є сканощі, або щось пішло не так, то він винен. Щось він зробив неправильно.
ні, винен не обовʼязково він. бо є ще стопятсот факторів в житті дитини, крім цього дорослого. і чим дитина старше - тим цих факторів більше. а от за те як мати справу з тією чи іншою ситуацією, як з неі виходити чи як з нею жити - це відповідальність дорослого. а не генетики блін
1
якщо ваш звичний формат спілкування з дитиною - це крик, погрози і тд і дитина від цього вся на нервах і звісно не слухається - то це ви винні.
а якщо вона зламала ногу, то ви скоріш за все не винні (якщо тільки ви ій в цьому не допомогли), але відповідальні за те, щоб накласти їй гіпс
це все ж таки різне
а якщо вона зламала ногу, то ви скоріш за все не винні (якщо тільки ви ій в цьому не допомогли), але відповідальні за те, щоб накласти їй гіпс
це все ж таки різне
1
А якщо для того, щоб дитина не зламала ногу, потрібно кричати? Бо всі інші способи переконання вже були використані. Що мають обрати батьки? Все одно не кричати, щоб не ламати дитину, і нехай ламає ногу? Кричати все ж? Що?
1
В мене раніше були проблеми з дитиною, водила до психологів/неврологів/психіатрів і нічого не змінювалось. Зміни почались тоді, коли до психолога пішла я
3
Проблеми з дитиною не тільки в мене. У дитини проблеми з іншими дітьми. Очевидно, справа не в мені. Як мені прийняти мою дитину такою, як вона є, я знаю. Хотілося б якось зробити так, щоб її могло і суспільство прийняти.
В моєї дитини були проблеми зі всіма абсолютно. І зміни почались тільки як я почала працювати з психологом
1
Також в ситуаціях, коли дитина робить щось назло і не реагує на спокійні прохання це не робити. Смикає кота за хвоста. Псує меблі або інші речі навмисно. Не хоче чистити зуби ніколи. Не дає хворому члену родини спокійно полежати/відпочити. Це все наче не загрожує життю чи здоров´ю.
1
так, тому в цих ситуаціях винні ви і ви нікуди не зрушите (в кращу сторону, бо в гіршу воно і саме чудово котиться), доки не приймете відповідальність на себе.
вибачте, але ви вже вкрай дитину дістали, якщо вона таке робить
вибачте, але ви вже вкрай дитину дістали, якщо вона таке робить
1
2
Тобто? Дитина з самого раннього віку не терпіла, щоб хтось лежав чи сидів спокійно. Навіть якщо людина хворіє і їй погано. Чим її дістали?
1
А у вас не було проблем з іншими людьми? Ви були нормально інтегровані в суспільство, у вас були гарні відносини з усіма, все вас в житті задовольняло?
вам краще видно чим ви іі дістали. я кажу виключно з ваших слів про те, що дитина робить. це поведінка дістатоі до печінок дитини. я вам дуже співчуваю, але дитині співчуваю в 10 раз більше, бо ій ніде від вас дітись, а ви не бачите звязку між вашою поведінкою і станом дитини
1
2
Ні, проблем з іншими не було. Йшла до психолога тільки через сина.
Він в мене взагалі некерований був, якраз пішов в перший клас-бився, прогулював школу, постійно мене в школу викликали. Його вся школа знала, так чудив. І в тій паніці я його і до невролога і до психіатра, де ми тільки не були...
Він в мене взагалі некерований був, якраз пішов в перший клас-бився, прогулював школу, постійно мене в школу викликали. Його вся школа знала, так чудив. І в тій паніці я його і до невролога і до психіатра, де ми тільки не були...
Це якась маячня - те що ви пишете. Дитина росте в повній благополучнвюій родині, де їй приділяють увагу. Так, існують заборони, які практикують, будь-які адекватні батьки. Чомусь у інших дітей ці заборони не призводять до такої поведінки. Якщо слідувати вашій логіці, то і вбивцю, і маніяка можна виправдати - очевидно, їх в дитинстві хтось дуже дістав.
1
1
Поступово почала розуміти його, чому він так себе поводить, дала йому те, що йому не вистачало в стосунках зі мною. Навіть вчителі питали, що я зробила, що він так кардинально змінився. Але це не за один день, це все поступово було.
у дітей, які піддавались систематичному психічному та іншому насиллю в дитинстві переважно 2 шляхи - агресія назовні (не обовʼязково прям вбивцею буде, а от імовірність що постукуватиме дружину і дітей цілком реальна) або аутоагресія - наркоманія/пияцтво/ігри/спроби самогубства ...
вибирайте яке майбутнє хоче для своєі дитини ’повна благополучна родина’
вибирайте яке майбутнє хоче для своєі дитини ’повна благополучна родина’
1
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу