30 лет брака

Лично я никакого домостроя не выстраивала. Я вообще не труженица. Мужа у меня давно уже нет (развелись). И 40-градусной жары там, где я живу, нет. В моей местности ее вообще не бывает

Не все носят рубашки

Ну перевиховувати чоловіка, думаю, вже пізно. Синів - не знаю, можливо теж. Не знаю, як ви в такому режимі і протягнули 30 років. Я побут завжди ненавиділа, а чоловік з такої сімʼї, де мама всім попи підтирає, я вже тоді, коли ми лише знайомились, не розуміла, чому ми всі разом повечеряли, батько з синами всілися перед телевізором, а мама побігла посуд мити. Ну я свого чоловіка з першого ж дня перевиховувати почала, він не дуже піддавався, сам нічого робити не хотів, але і від мене нічого не вимагав. Тому для нас обох була велика мотивація більше заробляти, щоб не витрачати час на побут. Так і вийшло, за 7 років вийшли на такий дохід, що взагалі не готуємо, зараз шукаємо помічницю, щоб і не прибирати. Праски у нас вдома немає 😄

Щодо вашої ситуації, то може ви якось трохи знизьте стандарти і менше часу виділяйте на побут, сини хай самі про себе дбають, а ви знайдіть собі заняття. Можна на плавання піти чи йогу, можна з подружками на каву ходити, можна квіти саджати, та багато чого можна робити. Головне шукати, що вам цікаво, і що вас наповнює. А там може і чоловік підтягнеться.

Так они взрослые! Свой ’быт’ ’тянут’ сами.

У вас есть свои личные интересы? Вы их реализуете?

Тогда что вам мешает уехать одной, отдохнуть от всего и от всех?
Перегрузиться.

Обслуживать лично себя или обслуживать другого это абсолютно разные вещи.

Вам нужны ваши личные интересы!

А без брака вы бы не готовили и не убирали? Жили впроголодь и в сраче?