Пожарник• Изменено 28 июля 2024
В конечном итоге всё, что у нас остаётся - это лишь воспоминания…
Воспоминания…
1
4
12
0
От наче все правильно. Але у мене в житті ніколи не було моменту якось, коли я їм так би мовити продавалась і ними жила. От якось те що сьогодні цікавіше ніж те, що було. Навіть якщо те, що було об´єктивно цікавіше) може колись на пенсії
А я якраз живу моментами, розчиняюся в них повністю. І так було протягом всього життя.
Кохана людина померла. Хоч і не все життя були разом, але живу цими спогадами. Спогади з батьками з молодості та дитинства… моменти і спогади - це найцінніше, що я маю..
Кохана людина померла. Хоч і не все життя були разом, але живу цими спогадами. Спогади з батьками з молодості та дитинства… моменти і спогади - це найцінніше, що я маю..
1
4
Я так не моду, не знаю чому. Ні, іноді я згадую щось, але я наприклад вже не можу майже згадати своєї студентської молодості, хоча там багато всього було. Наче то було вже з іншою людиною, в іншому житті, а не зі мною
++++
я люблю говорити, що я виживала по максимуму кожен період - шкільні роки, універ, декрет ітд. І я б нізащо не хотіла повернутися в жоден з цих років. Все було класно, але кайфую від життя саме тут і зараз.
Дивно чути від дорослих, коли сумують за дитинством чи говорять дітям , типу, ох, як виростеш, то і життя важке, обов’язки ітд.
я люблю говорити, що я виживала по максимуму кожен період - шкільні роки, універ, декрет ітд. І я б нізащо не хотіла повернутися в жоден з цих років. Все було класно, але кайфую від життя саме тут і зараз.
Дивно чути від дорослих, коли сумують за дитинством чи говорять дітям , типу, ох, як виростеш, то і життя важке, обов’язки ітд.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу