ЗабежАЛОЧКА• Изменено 29 августа 2024
До питання «чи вірите ви у сни», мої передбачення
Почнемо з того, що я у сни не вірю.
Завжди вважала, що це просто наслідок роботи підсвідомості, яка помічає і аналізує набагато більше, ніж ми усвідомлюємо. Але сталося зі мною два цікаві випадки, про які зараз напишу. В теорії їх якраз можна було б легко підвести під моє пояснення, якби ж читала хоч якісь новини і аналітику про війну, а я вже давно цього не роблю принципово і справді ніякої інформації не мала. Хоч, звісно, все одно напевно воно якось так..
Отже, перший випадок у ніч на 08.07. Тоді вночі теж була тривога. Не маю застосунку на телефоні, про тривогу дізнаюсь з сирени, у нас під вікном волає так, що не проспиш. Але і на сирену я як прокидаюсь, так і засинаю, не цікавлячись, що там відбувається. Реагую вже на вибухи лише. А саме у ту ніч раптом думка щодо тривоги - «це точно ракети і саме на Київ». Я все одно після цього заснула, але мені снилися дуже потужні вибухи, потім ще прокинулась і думаю, от, нічого не було в реальності, зате наснилося ж таке важке. А потім по дорозі на роботу (пішки йшла у ту саму ранкову тривогу, бо трамваї стояли) вперше за усю війну спіймала вибухову хвилю… І тоді ще багатьом розповіла, «яке співпадіння, мені якраз уночі снилося, що сильна ракетна атака».
А тепер ця ніч, на 26.08. Навіть вже не памʼятаю, була тривога чи ні саме уночі, але я бачила сни про вибухи ще гірші, таке, що я реально здригалася від них уві сні, прокидаючись з сильним відчуттям страху, і саме думка, що «на цей раз справді дуже масований обстріл» і зовсім поруч. І вранці - «отримайте, розпишіться».
З однієї сторони, зрозуміло, що на тій самій підсвідомості ми усі дуже травмовані сиренами і вибухами, і цей страх у нас живе і житиме там усе життя, іноді отак уві сні прориваючись. Я так лише уві сні насправді сильно відчуваю, як сумую, а раніше як горювала за померлими батьками, у реальності якісь притуплені почуття.
Але ж усе таки є співпадіння, що саме такі дуже особливо потужні для мене сни, саме перед двома дуже особливо потужними і з поганими наслідками обстрілами.
Завжди вважала, що це просто наслідок роботи підсвідомості, яка помічає і аналізує набагато більше, ніж ми усвідомлюємо. Але сталося зі мною два цікаві випадки, про які зараз напишу. В теорії їх якраз можна було б легко підвести під моє пояснення, якби ж читала хоч якісь новини і аналітику про війну, а я вже давно цього не роблю принципово і справді ніякої інформації не мала. Хоч, звісно, все одно напевно воно якось так..
Отже, перший випадок у ніч на 08.07. Тоді вночі теж була тривога. Не маю застосунку на телефоні, про тривогу дізнаюсь з сирени, у нас під вікном волає так, що не проспиш. Але і на сирену я як прокидаюсь, так і засинаю, не цікавлячись, що там відбувається. Реагую вже на вибухи лише. А саме у ту ніч раптом думка щодо тривоги - «це точно ракети і саме на Київ». Я все одно після цього заснула, але мені снилися дуже потужні вибухи, потім ще прокинулась і думаю, от, нічого не було в реальності, зате наснилося ж таке важке. А потім по дорозі на роботу (пішки йшла у ту саму ранкову тривогу, бо трамваї стояли) вперше за усю війну спіймала вибухову хвилю… І тоді ще багатьом розповіла, «яке співпадіння, мені якраз уночі снилося, що сильна ракетна атака».
А тепер ця ніч, на 26.08. Навіть вже не памʼятаю, була тривога чи ні саме уночі, але я бачила сни про вибухи ще гірші, таке, що я реально здригалася від них уві сні, прокидаючись з сильним відчуттям страху, і саме думка, що «на цей раз справді дуже масований обстріл» і зовсім поруч. І вранці - «отримайте, розпишіться».
З однієї сторони, зрозуміло, що на тій самій підсвідомості ми усі дуже травмовані сиренами і вибухами, і цей страх у нас живе і житиме там усе життя, іноді отак уві сні прориваючись. Я так лише уві сні насправді сильно відчуваю, як сумую, а раніше як горювала за померлими батьками, у реальності якісь притуплені почуття.
Але ж усе таки є співпадіння, що саме такі дуже особливо потужні для мене сни, саме перед двома дуже особливо потужними і з поганими наслідками обстрілами.
1
8
0
Перед війною я була свідомо впевнена, що вона буде, завдяки чоловіку, який мене у цьому переконав (хоча я дуже не хотіла вірити і приймати), ми готувалися всерйоз.. Я ще й уявляла, що це буде скрізь як у Маріуполі саме..,
Мені в 2006 році наснився сон що я на городі в селі на Донеччині, де батьки мають дачу, ховаюся від взривів. Типу від бомб з неба. Намагаючись сховатися у ярки між підгорнутою картоплею. На той час я жила не в Донбасі вже 10+ років. А далі сон змінив сюжет і я побачила як на мене наче вирваний із землі несеться величезна коробка багатоквартирного будинку без вікон. Таке відчуття невідворотності. Прокинулася і розказала свій сон, назвавши будинок ’ якийсь недострой’, а зараз я вже знаю, що так виглядають будинки, в яких вибуховою хвилею винесло усі вікна. На той момент ні мови, ні натяку на війну не було, я ніколи не цікавилася військовою тематикою, щоб щось мені таке навіяло.
1
2
Прочитала ваш потік свідомості.. майже три роки війни, нескінченні ночі обстрілів, ви двічі щось відчули і увірували? Таке щось.
Хоча у сни вірю, іноді збуваються, хоча більше на інтуїцію схоже.
Хоча у сни вірю, іноді збуваються, хоча більше на інтуїцію схоже.
Сни - це не те, і не інше. В нас є частина, наша душа, яка знає, з чим ми зітнемось, що нас очікує, бо сама обрала цей шлях. І іноді може нас попереджати. Так само і інтуіція, ми, наприклад, приймаємо певне рішення, навіть дуже обдумане і логічне, але відчуваємо важкість, неспокій і розуміємо, що так робити нетреба.
А ще саме в снах ми можемо проживати певні події, щоб потім не зітнутися з ними в реальності. Ну і ще багато чого)
А ще саме в снах ми можемо проживати певні події, щоб потім не зітнутися з ними в реальності. Ну і ще багато чого)
3
У мене шось схоже було у 10+/- році. Тільки ми на Полтавщині. Ніби уся сім´я у бабусі, на городі (хоча давно вже ніхто тими городами не займається, та й бабусі немає вже) і починає з неба падати щось схоже на комети, розпечене, залишаючи воронки. Ми намагаємось тікати, ховатись. Потім картинка змінюється, я у місті, якісь ніби вигорілі автобуси й будинки чорні, а з неба падає щось біле ’хлоп´ями’, вкриваючи усе це ніби сивиною, і я не розумію це сніг чи попіл. Потім картинка знову змінилася, я стою дивлюсь у вікно як насувається велетенська хвиля зі сторони моря, темна, невідворотня, як цунамі. Дивно, бо ми на Дніпрі і ГЕС трішки вище за течією, якби площину прорвало, то з іншої сторони вода б неслась. Розумію, що затопить, змиє враз, але чомусь вже не страшно.
Зранку, точно пам´ятаю, як розповідала сон і чомусь сказала ’з неба падало щось вогняне зі сторони Росії’. Досі пам´ятаю усе в подробицях.
Зранку, точно пам´ятаю, як розповідала сон і чомусь сказала ’з неба падало щось вогняне зі сторони Росії’. Досі пам´ятаю усе в подробицях.
Мені доречі цей розбитийибудинок теж бачився з півночі, з Дніпра, живу біля вас десь. Я тоді намагалася під цей сон багато подій прив´язати, в мене тоді був перший конфлікт з родиною чоловіка, я дуже це важко пережила, думала, що цей яскравий кошмар був знаком. Потім почалася війна з Донбасу, але ж то була відносно того, що зараз, дуже лайтова версія, тоді москалі кидали в основному градами старезні снаряди, половина яких просто втикалися в землю. Але після 22 року я інше значення знайшла.
1
Коли насниться щось на кшталт перемоги,напишіть обов´язково.
Або,може,перед наступом на Курськ щось снилося?(Мало б снитися щось позитивне).Доречі,наступ на Курськ почався трохи раніше,ніж нам всім повідомили.Коли повідомили -то наші вже добряче там просунулися.
Або,може,перед наступом на Курськ щось снилося?(Мало б снитися щось позитивне).Доречі,наступ на Курськ почався трохи раніше,ніж нам всім повідомили.Коли повідомили -то наші вже добряче там просунулися.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу