размахер• 30 сентября 2024
Что поздно делать в 26?
2
30
0
Все поздно. Жизнь клонится к закату. Уже и место на кладбище заказывать поздно. Раньше нужно было думать.
7
100%, але, маючи дитину ти вже собі не належиш. Вже підлаштовуєшся під дитя, під графік (школу/гуртки/канікули/няню ітд).
Поки в себе єдина - то самий кайф!
Поки в себе єдина - то самий кайф!
Ошибаетесь, много чего поздно. Идти в профессиональный спорт и метить на олимпийские игры например. Или в балет (профессиональный, имею в виду). И много всего такого.
3
Це ми ближче до 40 розуміємо.
А в 26 гормони, хочеться чоловіка рядом, дитину, про когось піклуватись.
Єх, мені би цей розум та років 20 назад🤣
А в 26 гормони, хочеться чоловіка рядом, дитину, про когось піклуватись.
Єх, мені би цей розум та років 20 назад🤣
2
Я в 26 разошлась с женихом абьюзером. Очень долго переживала и только психолог помог. Зато поменяла работу на такую, где смогла учиться, развиваться, купить квартиру, ездить заграницу в командировки и на отдых. Жалею ли, что так сложилось? Наверное нет. С женихом мы бы все равно разошлись, может только была б с ребенком на руках и без многих возможностей
1
Я себе загубила і втратила (до 26) чоловік, дитина. Наче і грошей було багато, подорожі, покупки, життя як свято, але я собі не належала взагалі (все дитині/для дитини). А тепер мені під сорокєт, я маю вищу освіту, яка реально до ср@ки, розгублена і затравлена життям у війні.
А могла ж обрати себе...
А могла ж обрати себе...
1
Гроші - няня, персонал, чим не допомога?
Помочь с рібьонком, якщо Ви про бабусь, то це дуже сумнівна допомога. Один раз посиділа з дитиною і потім все життя розповідає, що виховала тобі дитя. Сорі, і на ×уй не пошлеш і тіпа в боргу. А гроші=персонал то супер, вони дорожать тобою як роботодавцем і залюбки виховують дитя (це їх робота) повний win-win
Помочь с рібьонком, якщо Ви про бабусь, то це дуже сумнівна допомога. Один раз посиділа з дитиною і потім все життя розповідає, що виховала тобі дитя. Сорі, і на ×уй не пошлеш і тіпа в боргу. А гроші=персонал то супер, вони дорожать тобою як роботодавцем і залюбки виховують дитя (це їх робота) повний win-win
Есть нормальные бабушки. Которые готовы помогать с ребенком. У моего ребенка именно такая бабушка
Моя мама приймала участь в житті моєї дитини з 2008 до 2013 року, від дня народження сина до своєї смерті. Потім лише няня, я і чоловік.
Ні, досі разом, все добре. Просто змінились статки, змінились витрати (чим старше дитина тим вона дорожче). Я не працюю, я обслуговую родину і мені норм, мабуть, звикла.
Звикла жити у війні, звикла не подорожувати з Борисполя. Такоє...але я не жаліюсь, якось буде.
Звикла жити у війні, звикла не подорожувати з Борисполя. Такоє...але я не жаліюсь, якось буде.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу