sovetchitsa
Советчица
Вход Регистрация
Спросить Советую Промо публикация Поиск товара
Настройки
Язык меню: ru ua Шрифт: a a a
Служба поддержки
Вход Регистрация
Правила | Ограничения | Cookies
©2008—2026 Советчица Kidstaff

Советчица - Беженцы из Украины - Германия
anonim_29
Там все розмивчато• 15 октября 2024

Из Германии обратно в Украину. Вы пожалели?

Добрый день, предстоит сложное решение. В Германии уже нет сил находиться, морально сложно и мне и ребенку. Очень хотим в Украину, но пугает что война затянеться на годы и что нас там ждет? У кого был опыт переезда назад, вы не пожалели?
показать весь текст
like 14 crying_face 4 face_with_tears_of_joy 2 woman_facepalming 32 clown_face 4
205 0
Все фото темыКомментарии автораМои ответы
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
noavatar
Khmelnichanka• 15 октября 2024
91
Ответ дляУсатая полосатая
А что значит школьное обязательство?
Вы не имеете права отдать ребенка в частную школу?
Про шуметь - это вообще классное правило.
Я во Франции и здесь постоянно шумят. Палят машины, дискотеки, потрахухи в квартире на эйрбнб и это не мой дома, а частный! Полиция даже трубку не берет! Спать невозможно, житель мучаться, жалуются, а реакции ноль. Раз полиция приехала, в громкоговоритель сказала заткнуться этой шнтропе в квартире, но как машина уехала, то они опять музон вырубили и давай орут во все горло🤬
Школа тоже для всех обязательна и это правильно. А то получали гражданство дети, которые вообще никогда не было в школе, от того и не интегрированы в общество.

Относительно мед системы, то в Украине Вас не будут оперировать, если нет денег. А если есть, то сразу будут все резать, побыстрее.
Меня в Украине отправляли на операции даже тогда, когда в этом не было необходимости. Сначала вырезали яичник с кистой, даже не посоветовав пойти сначала заморозить яйцеклетки. Из-за чего я в последствии имела бесплодие, мало фолликулов и пришлось брать кредит на ЭКО.
Потом вообще отправили удалять трубу, написав что есть гидросальпинкс. Я отказалась, пошла в другую клиники и гидросальпинкс не нашли. А так бы ещё одну лапару пришлось оплачивать и остаться без органа.
Наша мед система заточена обобрать не деньги, не гнушаются даже ампутацией здоровых органов.
Видно вам повезло, что вы не имеете такого опыта.
Шкільний обов´язок мене дивує в тому сенсі, що школа тут стоїть над усім :). Я ж вважаю школу лише частиною життя ( важливою, але частиною), і тому мені дивно, що питання стосовно багатьох шкільних нюансів вирішують не батьки, а чужі тьоті і дяді. Зокрема, ти не маєш права поїхати з дитиною у відпустку під час шкільного періоду (це прямо злочин, можуть не пустити на літак), ти повинен йти в ту школу, в яку тебе направлять , а не ту, скажімо, яка знаходиться близько до дому ( і в якій є місця), тобі проблематично перевести дитину до іншого класу, якщо нема взаємопорозуміння з вчителем, і багато іншого. Зазначу, що тут я пишу не лише про власних дітей (одному з них якраз дуже пощастило з вчителями і т.п.), я в цілому про систему. Мені вона не зовсім близька, скажімо так. Мені ближче твердження ’ школа для дитини’ , а не ’дитина для школи’ ( Якщо що, то я теж деякою мірою колишній вчитель)))).
’ Про шуметь’ - я теж ’за’, якщо без перегинів. Але тут прийнято вмикати режим тиші мало не з 19.00. (бо в 20.00 молодші школярі вже сплять), а наші люди не дуже звикли до таких реалій )))). Мова не про бурну поведінку, мова про звук того ж чайника чи води в душі після після 21.00. Тут (принаймні, в нас)- ’картонні’ стіни, все дуже - дуже чутно, навіть звичайна розмова у вечірній час - буде чутна сусідам. А люди встають дуже рано, тому цінують своє право на комфорт. В сусідньому будинку знайомих попросили вночі не зливати унітаз, бо то дуже чутно )))). Причому, попросили не особисто, а офіційно, через управителів будинку )))). Неділя - святий день. Ніяких пилососів і пральних машин. В будні дні з 13.00 до 15.00 - теж максимальна тиша. Я не кажу, що то погано, я пишу, що то незвично і на перших порах дивує ))))). В мене є великий досвід з українською медичною системою. І вже не менший - з німецькою. Особисто для мене нема однозначної відповіді.... Хоча в Німеччині мою дитину неодноразово рятували від смерті, причому мені то нічого не коштувало в фінансовому плані. Тому я безмежно вдячна в будь- якому випадку. Ну, і знову ж таки: в кожного - власний особистий досвід. Тому і висновки можуть бути протилежними.
like 3 woman_facepalming 1


anonim_1
ТебеОноНадось• 15 октября 2024
92
Ответ дляKhmelnichanka
Я напишу дуже суб´єктивно.

Чисто моя особиста думка і мої відчуття.

Всім, хто почне глузувати в стилі ’то повертайтесь’ - відповім, що рішення про повернення чи неповернення я буду приймати без Порадниці :).

Наразі я трохи адаптувалась, почала бачити переваги, вчуся дихати вільно і вже можу щиро сказати, що відчуваю почуття вдячності Німеччині не лише через моральні засади , але й від серця.

Але.
В перший рік я задихалась.
- Чужа незнайома мова з якою я й дотепер не подружилась) - ти відчуваєш себе неповноцінною в будь-якій установі, навіть з Гугл- перекладачем.

- Купа листів, заяв, документів - ось буквально КУПА.
На них потрібно відповідати, а без знання мови все дуже важко заповнити коректно.

- Відчуття несвободи і тотального контролю (так, це переважно стосується соціальщиків, але я - серед них, тому...).
- Незрозуміла медична система ( НЕ погана, але дуже відмінна віт тієї, для кої ми звикли).
Знаєте, я ніколи не зловживала медичною допомогою в Україні, але вдома мені було набагато спокійніше від самої думки про те, що за необхідності і моїм бажанням - цю медичну допомогу я отримаю через декілька днів, а не місяців ( як в Німеччині).
Уточню, що мова про планову допомогу.
З ургентною - тут дуже ок.

Далі.
- Шкільний обов´язок ( славнозвісний ’ шульпфліхт’).
Це мій особистий біль ))))).

В батьків нема права вибору форми освіти і школи для своєї дитини (ну, майже нема).
Дитина буде вчитись там, куди її направлять.
І крапка.
Перехід на дистанційну форму, індивідуальне навчання, екстерна - майже анріал.
Перевод в іншу школу без вагомих для шульамта причин - з тієї ж серії.
Ну, і ще багато- багатоінших шкільних моментів (гарних теж є багато, та зараз я про недоліки))).

- Дотримання тиші (інколи доведене до фанатизму), скарги на сусідів і інших порушників - як норма і обов´язок порядного громадянина :)

- Інший менталітет ( тут не можу пояснити конкретно - просто відчуття, що ти живеш чуже життя в чужій країні серед чужих людей. Прекрасних, але чужих).

І так, мені дійсно було морально важко, не дивлячись на те, що це країна з гарним соцзабезпеченням і чудовими умовами для українців в цілому.

Мене попустило десь аж через 1,5 роки.

Причому попустило різко і конкретно - я неначе прокинулась - і в ту ж мить почала бачити не лише недоліки, а й переваги.

Не знаю, чи це така довга адаптація, чи просто сильні стресові особисті обставини (сімейні) відкрили очі на те, що якось раніше я не на тому акцентувала увагу....

І зараз я дивуюсь сама собі: як, ну ЯК можна було не помічати очевидних речей,?
Як можна було не бачити всіх плюсів і переваг, яких насправді набагато більше, ніж недоліків?

Але так, я тоді їх не бачила...
І не в повній мірі цінувала те, що маю....

Тому я добре розумію почуття людей, яких Німеччина ’ душить’..., прошу лише не робити поспішних висновків в прийнятті рішень.

І так, я і зараз не ідеалізую Німеччину.
Але все ж наразі я відчуваю себе вільною людиною, а не хом´ячком в клітці, і я насправді щиро вдячна цій країні за захист, безпеку, допомогу.

І це не обставини змінились,( вони залишились майже такими ж, як і були), це змінилось моє ставлення до них.

Якось так.
Скинут с пособия,тогда ещё ярче опишите жизнь в Нимеччине
face_with_tears_of_joy 1 like 1
noavatar
Khmelnichanka• 15 октября 2024
93
Ответ дляТебеОноНадось
Скинут с пособия,тогда ещё ярче опишите жизнь в Нимеччине
Де ж Ви так довго барились зі своєю цінною думкою? ))))

Злили отруту?
Вам полегшало?
От і славно :)

Скинут с пособия» - я повернусь до вас, на украінські «прсобия».

Так що не радійте завчасно і дякуйте Богу, що не маєте підстав сидіти « на пособіях».
like 12 woman_facepalming 1
noavatar
Борисфенка• 15 октября 2024
94
Ответ дляТебеОноНадось
Скинут с пособия,тогда ещё ярче опишите жизнь в Нимеччине
Ви погано уявляєте рівень соціального захисту в Німеччині. Маму з дітьми з інвалідністю нікуди не скинуть ні за яких подій.
Ну хіба що уряд Німеччини дефолт оголосить.
heart 8 face_with_tears_of_joy 1
anonim_1
ТебеОноНадось• 15 октября 2024
95
Ответ дляKhmelnichanka
Де ж Ви так довго барились зі своєю цінною думкою? ))))

Злили отруту?
Вам полегшало?
От і славно :)

Скинут с пособия» - я повернусь до вас, на украінські «прсобия».

Так що не радійте завчасно і дякуйте Богу, що не маєте підстав сидіти « на пособіях».
Ого проносится Вас.
face_with_tears_of_joy 1
anonim_1
ТебеОноНадось• 15 октября 2024
96
Ответ дляБорисфенка
Ви погано уявляєте рівень соціального захисту в Німеччині. Маму з дітьми з інвалідністю нікуди не скинуть ні за яких подій.
Ну хіба що уряд Німеччини дефолт оголосить.
Дай бог.
noavatar
Khmelnichanka• 15 октября 2024
97
Ответ дляТебеОноНадось
Ого проносится Вас.
Мене? Це , напевно, я першою почала Вас «кусати»? Чи, може, було навпаки, а?
woman_facepalming 1 heart 2
anonim_129
Крию матом страшно• 15 октября 2024
98
Ответ дляKhmelnichanka
- Соціальний захист ( я не лише конкретно про соцвиплати, я про захист в цілому: якщо ти опинився в скрутному становищі - то точно не помреш з голоду чи холоду);

- Толерантне ставлення до людей з особливими потребами і умови ЖИТЯ, а не виживання для них ( в мене двоє дітей з інвалідністю, для мене це актуальне питання);

- Природа ( тут надзвичайно гарно, просто шикарне повітря і краєвиди);

- Екологія (я з Кривого Рогу, тому мої порівняння суб´єктивні, але разючі);
- Дотримання ПДД і повага до законів в цілому (я не водій, я пасажир і пішохід, але на дорозі тут почуваюсь в безпеці);

- Бережне ставлення до тварин, природніх ресурсів та всього живого;

- Безпонтовість і здоровий пофігізм імців ( мені дуже ’ зайшов’ їхній спосіб життя - в тому сенсі, що всім пофіг, як ти виглядаєш, в чому ходиш, чим харчуєшся - аби тобі було комфортно);

- Ввічливість і відсутність хамства (не скрізь, але переважно);

- Верховенство закону (тут зі мною погодяться не всі, та я пишу про власні відчуття);

- Стабільність і розміренність життя;
- Страхова медицина ( тут я сама собі суперечу, знаю))))).
З плановими обстеженнями і лікуванням - все неоднозначно, а ось термінове - на вищому рівні.
Можу робити власні висновки, бо в одного з моїх дітей є досвід більше як 10-ти госпіталізації по швидкій.
І є досвід іншої моєї дитини з інвалідністю, коли прийому вузького спеціаліста чекаєш пів року.;

- Загальне відчуття, що ти в безпеці.
Це головне і вирішальне, чому ми ще не повернулись.
Розкажіть, які умови для дітей з інвалідністю. Через можливість визвати швидку залишаємось в Україні. У дитини ревматологія, нирки.
noavatar
Khmelnichanka• 15 октября 2024
99
Ответ дляКрию матом страшно
Розкажіть, які умови для дітей з інвалідністю. Через можливість визвати швидку залишаємось в Україні. У дитини ревматологія, нирки.
Я не знаюсь на цих хворобах, тому не підкажу вам дєієво. Вибачте (((
Скажу так.

Швидку за потреби Ви можете викликати завжди.
Але якщо потім лікарі зроблять висновки, що виклик був необгрунтованими, то доведеться викласти круглу суму ( від 500 євро і вище). Обгрунтованими вважаються ті випадки, коли є пряма загроза життю ( відсутність дихання, підозра на інсульт, інфаркт, апендицит, травми при ДТП тощо).
Температура 39 не є підставою для виклику швидкої, як і інше, що можна ’ перетерпіти’.
Тут більше прийнято власним ходом (або на таксі) їхати в ’екстрений пункт прийому’ в лікарню, вони працюють цілодобово.
Якщо вагаєтесь, чи маєте підстави для виклику швидкої, то можна зателефонувати в службу і запитати поради. Є ще телефони, за якими (при потребі, в разі складного, та не екстремального стану) можна викликати лікаря додому. Він приїде протягом дня :). Та і для цього мають бути серйозні підстави.

В принципі, в мене завжди є кошти, відкладені саме на випадок, якщо доведеться викликати швидку, а вони пришлють рахунок за виклик.

Та на даний момент ( а це більше 10 викликів, причому зроблені не мною, а вчителями в школі, перехожими на вулиці, поліцією і т.п.) - мені ще жодного разу не прийшло рахунку на повну оплату. Лише рахунки на часткову символічну доплату (10 євро за виклик). Та дитина на момент викликів була в нерухомому несвідомому стані. Як би було в інших випадках - я не знаю.
Та ’заначку’ з певною сумою для швидкої - маю завжди.
woman_facepalming 1 crying_face 6


anonim_170
Анонимус Я• 15 октября 2024
100
Нет,не пожалела. Вернулись с детьми в прифронтовой город
like 2
anonim_12
Не прохожу мимо• 15 октября 2024
101
Ответ дляКалинові вуста
Есть ещё и другие моменты. Счастье от войны первые пару месяцев, а потом понимаешь, что шаг вправо, шаг влево расстрел (штраф, жалоба, или ещё что то), то уже не так радостно.
Германия - узаконенный концлагерь. Пс, я не там, но у меня волосы на голове шевелятся от всех впечатлений. И даже те, кто казалось сделал все, что там иметь нормальную жизнь, как в вечной гонке, чтоб не вляпаться. Поэтому не пойми какая угроза сильнее
+ согласна. Чувствую себя как в тюрьме. Сплошные ограничения и притеснения. Хорошо, только на пособии. Как только все за свои, уже не так радостно. За маской улыбки немцев скрывается лицемерие и подлость.
like 2
anonim_210
Мавка• 15 октября 2024
102
Автор, как будете выезжать, не забудьте страховку закрыть (не знаю, как правильно называется). Помню была тут тема, что из Германии выехали, а потом прилетело письмо на оплату в страховую на 7 тыс евро.
face_with_tears_of_joy 2
anonim_12
Не прохожу мимо• 15 октября 2024
103
Жалкую що виїхала в Німеччину. Вона мені не те що не зайшла, я дихати не можу, мене все давить та душить. Вже закрила майже всі контракти, залишилися проїзні закрити в наступному місяці. Передам речі додому, залишу саме необхідне мінімальне, і весною додому, якщо витримаю до весни. Просто розумом розумію що краще повертатися не в зиму, але знаходитися тут немає ні сил моральних, ні бажання.
like 5
anonim_29
Давно без алко• 15 октября 2024
104
Сестра. Дякую за тему . Думки ті ж самі. Одна тут не витягну
anonim_29
Давно без алко• 15 октября 2024
105
Сестра. Дякую за тему . Думки ті ж самі. Одна тут не витягну
anonim_12
Не прохожу мимо• 15 октября 2024
106
Війна дійсно може затягнутися, тому треба вирішувати, або будувати життя в новій країні, або жити вдома, та пристосовуватися до життя в умовах війни.
like 1
anonim_16
хутряна володарка• 15 октября 2024
107
Ответ дляТам все розмивчато
Год
Мы вернулись из соседней страны домой - ребёнок ожил просто.
Я не жалею.
Когда бахает мне страшно, но это бывает раз в несколько дней.
Последнее что меня добило ехать домой - попалась на глаза европейская статья о частых суицидах среди подростков мигрантов.
woman_facepalming 1 like 3
anonim_135
из желе я• 15 октября 2024
108
Нащо повертатись? Треба зубами там цеплятися
dislike 3 like 2
anonim_3
Реанимация• 15 октября 2024
109
Ответ дляМУСЯкомарова
Виїзжала в березні 2022 року з окупованої зони.
Повернулася з сином-підлітком в вересні 2023 року.
Не жалкую. Хоч там і змогла швидко облаштувати побут в окремій квартирі, але все було не те. Хоч німецька мова в мене і пійшла, але ж ким би я там працювала..... Моя освіта там не підтверджується. А їти продавцем якось не хотілось.
Да і у сина-підлітка попасти в клас Абітур шансів не було.
Зато у него есть теперь все шансы быть мобилизованным.
like 6 woman_facepalming 3


anonim_67
Кіма кепка• 15 октября 2024
110
Ответ дляРеанимация
Зато у него есть теперь все шансы быть мобилизованным.
подросток? гав- та в кубло...
like 3 woman_facepalming 3
anonim_3
Реанимация• 15 октября 2024
111
Ответ дляНе прохожу мимо
Війна дійсно може затягнутися, тому треба вирішувати, або будувати життя в новій країні, або жити вдома, та пристосовуватися до життя в умовах війни.
Звідки ви?
anonim_132
Полонянка SexShop-а!• 15 октября 2024
112
Серед знайомих - дві жінки з дітьми повернулися з Німеччини. По 1,5 роки там були. Наче вже й мову вивчили і непогано інтегрувалися… прийшло усвідомлення, що то не скоро скінчиться, а родина важливіша. Повернулися додому, до чоловіків. Вже другий рік тут, у Києві. Не шкодують. Єдине - і там, і там доньки. З хлопцями нині важче рішення приймати.
like 7
anonim_85
КонФФетОшка• 15 октября 2024
113
Аналогично, очень серьезно настроены вернуться в Киев в следующем месяце, мы хоть и не в селе а в центре крупного города, но больше нет сил и здоровья здесь оставаться , ребенок почти в 4 года ни разу не был в саду мест нет и не просите или максимум на пол дня, старший ребенок на антидепрессантах в полной дипрессии. У меня вся голова седая и куча хронических заболеваний запущенных за 2.5 года, тянула лямку с возвращением так как тупо страшно, ракеты взрывы баллистика , я боюсь да до сих пор и за детей и за себя, как почитаешь тг сколько неадекватов на улицах , минирований шахедов и прочей херни- аж спать перестаю но я уже просто выдохлась, мне настолько плохо и тяжело морально что я не вывожу и не знаю где лучше сходить с ума дома в Киеве или здесь в Германии
like 7
anonim_29
Давно без алко• 15 октября 2024
114
Ответ дляКалинові вуста
Есть ещё и другие моменты. Счастье от войны первые пару месяцев, а потом понимаешь, что шаг вправо, шаг влево расстрел (штраф, жалоба, или ещё что то), то уже не так радостно.
Германия - узаконенный концлагерь. Пс, я не там, но у меня волосы на голове шевелятся от всех впечатлений. И даже те, кто казалось сделал все, что там иметь нормальную жизнь, как в вечной гонке, чтоб не вляпаться. Поэтому не пойми какая угроза сильнее
Підписуюсь під кожним словом
anonim_120
Подмигашка• 15 октября 2024
115
Ответ дляКонФФетОшка
Аналогично, очень серьезно настроены вернуться в Киев в следующем месяце, мы хоть и не в селе а в центре крупного города, но больше нет сил и здоровья здесь оставаться , ребенок почти в 4 года ни разу не был в саду мест нет и не просите или максимум на пол дня, старший ребенок на антидепрессантах в полной дипрессии. У меня вся голова седая и куча хронических заболеваний запущенных за 2.5 года, тянула лямку с возвращением так как тупо страшно, ракеты взрывы баллистика , я боюсь да до сих пор и за детей и за себя, как почитаешь тг сколько неадекватов на улицах , минирований шахедов и прочей херни- аж спать перестаю но я уже просто выдохлась, мне настолько плохо и тяжело морально что я не вывожу и не знаю где лучше сходить с ума дома в Киеве или здесь в Германии
А в каком вы городе?
anonim_3
Реанимация• 15 октября 2024
116
Ответ дляКіма кепка
подросток? гав- та в кубло...
Вчера он был подросток,а завтра военнообязанный 18+.
crying_face 5 woman_facepalming 3
anonim_67
Кіма кепка• 15 октября 2024
117
Ответ дляРеанимация
Вчера он был подросток,а завтра военнообязанный 18+.
что вы мeлeтe?
woman_facepalming 2 like 2
anonim_3
Реанимация• 15 октября 2024
118
Ответ дляПолонянка SexShop-а!
Серед знайомих - дві жінки з дітьми повернулися з Німеччини. По 1,5 роки там були. Наче вже й мову вивчили і непогано інтегрувалися… прийшло усвідомлення, що то не скоро скінчиться, а родина важливіша. Повернулися додому, до чоловіків. Вже другий рік тут, у Києві. Не шкодують. Єдине - і там, і там доньки. З хлопцями нині важче рішення приймати.
Когда людям есть куда вернуться,то это одно.Когда просто уже некуда,то вопрос отпадает сам собой.
heart 1
anonim_3
Реанимация• 15 октября 2024
119
Ответ дляКіма кепка
что вы мeлeтe?
Это вы мелете.Дети растут,вы не знали?Мальчики в том числе,у самой такой.Уже 22 будет,а конца войны не видно.Когда у нас началось,моему было 11.
like 3 woman_facepalming 3
anonim_67
Кіма кепка• 15 октября 2024
120
Ответ дляРеанимация
Это вы мелете.Дети растут,вы не знали?Мальчики в том числе,у самой такой.Уже 22 будет,а конца войны не видно.Когда у нас началось,моему было 11.
ну, так, очки надeньтe.
like 2
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта

Похожие темы:

Ще з цiкавого



Популярные вопросы!

Сегодня Вчера 7 дней 30 дней

ещё

Сейчас читают!

Назад Комментарии к ответу

О нас | Служба Поддержки | Помощь

Правила | Ограничения | Cookies ©2008—2026 Советчица Kidstaff