вкрации• 15 октября 2024
Мами діток із важкими захворюваннями…
Мені просто треба з кимось поговорити. З кимось, таким, як я… Бо, хтось інший, не переживаючи подібний досвід, навряд чи зможе зрозуміти.
Мами, чиі діти мають складні діагнози, важкі захворювання, інвалідність, як ви тримаєтесь??? Що вам допомагає не впасти у прірву відчаю і зневіри? Що є вашою точкою опори…?
Я відчуваю, що не можу більше. Я повністю виснажена. Не маю ні надії, ні віри, ні сподівань. Не знаю, де віднайти сили для цього життя. Нічого в ньому не справдилося. Але, цей удар нищівний.
Мами, чиі діти мають складні діагнози, важкі захворювання, інвалідність, як ви тримаєтесь??? Що вам допомагає не впасти у прірву відчаю і зневіри? Що є вашою точкою опори…?
Я відчуваю, що не можу більше. Я повністю виснажена. Не маю ні надії, ні віри, ні сподівань. Не знаю, де віднайти сили для цього життя. Нічого в ньому не справдилося. Але, цей удар нищівний.
показать весь текст
34
57
0
.Я пізніше зайду до вас. Мені треба ненадовго вийти з теми
Есть много доступных приятных мелочей
Элементарно на прогулке с ребенком зайти и купить себе кофе с чем то вкусненьким, Элементарно в интернете себе что то, сейчас в онлан магазинах выбор больше чем офлайн
У меня тоже маленький ребенок и я сама с ним, но всякие мелочи делают хоть немного радостней
Элементарно на прогулке с ребенком зайти и купить себе кофе с чем то вкусненьким, Элементарно в интернете себе что то, сейчас в онлан магазинах выбор больше чем офлайн
У меня тоже маленький ребенок и я сама с ним, но всякие мелочи делают хоть немного радостней
Ви молодець і зробили правильні висновки, ваша дитина ні в чому не відрізняється від інших. Хвороби не повинні визначати наше життя, треба просто навчитися з ними жити
Автор, можливо за кордоном вам було б з особливою дитиною легче? У знайомих хлопчика з синдромом Дауна вивезли у Швейцарію. Дитина просто розквітла: займається спортом, ходить у звичайну школу, йому вже обрали майбутню професію: на фермі дбати про тварин
5
Знаю людей с аутизмом и уо ,которые учились в обычной школе и даже образование получили и работают .
Школу я шукала хорошу, їх є не так багато і більшість була поза Варшавою, тобто довго доїжджати і мені це не підходило, школа в нашому районі ніяка, тому їздить в сусідній район в школу приватну, і також ходить в наш центр український на один день і має там і групові заняття і індивідуальні. Загалом переїжджають для хорошої школи, яку спочатку підшуковують.
Про совок не знаю, бо шкіл для таких дітей у нас нема й зараз особливо , не те що в совку :) (це якщо ти не в столиці живеш)
Про совок не знаю, бо шкіл для таких дітей у нас нема й зараз особливо , не те що в совку :) (це якщо ти не в столиці живеш)
У нас знакомые с сыном- инвалидом переехали в Словению. Сказали, в Украине нет места для таких детей. В Словении , все для деток есть. Очень довольны.
У мене немає нарікань на лікування в Україні. Як і претензій до наших лікарів. Навпаки, я їм безмежно вдячна. Вони стабілізували стан дитини, настільки це можливо в нашому випадку.
Близькі знайомі, які виїхали в Німеччину на початку війни, допомагали нам. Звʼязувались з лікарями там щодо нашого питання. Протоколи лікування скрізь однакові.
Мене гнітить саме усвідомлення того, що таке життя назавжди. І постійний страх того, що буде далі.
Близькі знайомі, які виїхали в Німеччину на початку війни, допомагали нам. Звʼязувались з лікарями там щодо нашого питання. Протоколи лікування скрізь однакові.
Мене гнітить саме усвідомлення того, що таке життя назавжди. І постійний страх того, що буде далі.
1
Нічого вони не чекали. Приїхали на початку війни. Синдром Дауна вроджений і невиліковний. Що ж чекати 3 роки?
Ви б могли за кордоном і соціальну допомогу отримати. Якщо ви мати-одиначка, до вас би приходив соціальний працівник побути з дитиною і дати вам пару годин перепочити
Чому, ні, залежить від міста. Я навпаки мала на увазі, що у столиці мало добрих шкіл але хороші були за містом. Але якщо сильна глуш чи маленькі містечка то зазвичай діти їздять з довозом до шкіл спеціальних у великих містах. Наших мамі- біженок доволі багато їхали , наприклад, в Пйотркув- Трибунальський бо там хороша школа для дітей з аутизмом , і здається, на початках давали можливість теж працювати, зараз незнаю як. Суть в тому що перш ніж переїжджати, взнаєш за школу дитині , чи є хороша
Наскільки знаю, по країні можна змінювати місце (місто) проживання, звісно кожен виходить зі свої можливостей і пріоритетів (робота, доступне житло і тд.), це ж вже індивідуально
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу