Лівий Локіть• 12 ноября 2024
Ну але ж реально, то не нормально, що стільки
Лімфовузлів в сина на шиї прощупуються? Ну чому лікар сказала слідкувати би не збільшувались?
Якщо б вона то не сказала то я б їх і не трогала постійно, я дуже боюсь що то симптом якоїсь поганої хвороби, а всі кажуть що все добре, і пропускають щось важливе.
Я боюсь що вони можуть не дай Боже збільшитись, а якщо я не буду їх пробувати, то це пропущу.
Ну не можу я заспокоїтись з ними, я просто вже не можу ні про що думати.
Закінчується в мене робочий день і замість того щоб пройтись по магазинах, я йду додому, бо мені потрібно перевірити чи все ок з тими клятими лімфовузлами. Чи вони не збільшились. І от два дні назад все було ок, а сьогодні і вчора мені здається що один з них став чуть більший , може на 2-3 мм, я знаю що через кілька днів він стане на місце, але вже сьогодні я дуже переживаю.
Я взагалі за все переживаю , але лімфовузли то просто
Якщо б вона то не сказала то я б їх і не трогала постійно, я дуже боюсь що то симптом якоїсь поганої хвороби, а всі кажуть що все добре, і пропускають щось важливе.
Я боюсь що вони можуть не дай Боже збільшитись, а якщо я не буду їх пробувати, то це пропущу.
Ну не можу я заспокоїтись з ними, я просто вже не можу ні про що думати.
Закінчується в мене робочий день і замість того щоб пройтись по магазинах, я йду додому, бо мені потрібно перевірити чи все ок з тими клятими лімфовузлами. Чи вони не збільшились. І от два дні назад все було ок, а сьогодні і вчора мені здається що один з них став чуть більший , може на 2-3 мм, я знаю що через кілька днів він стане на місце, але вже сьогодні я дуже переживаю.
Я взагалі за все переживаю , але лімфовузли то просто
показать весь текст
1
5
6
51
0
Ніяких, просто ті лімфовузли, один видно коли шию повертає ( по УЗД його розмір 10 мм), з іншої сторони їх більше, але коли повертає шию не видно , бо вони чуть глибше. От і обходила кучу лікарів через ті кляті лімфовузли, вони кажуть так буває, аналізи внормі, а я переживаю
І коли лікарі кажуть що все ок, я заспокоююсь, а потім через якийсь час знов починаю хвилюватись через ті лв. І так по колу
І коли лікарі кажуть що все ок, я заспокоююсь, а потім через якийсь час знов починаю хвилюватись через ті лв. І так по колу
Та пофиг. Ребенок все равно страдает от невротичной матери, которая таскает его по врачам и постоянно щупает те несчастные лимфоузлы.
1
И тем не менее, я желаю этому ребенку скорее вырасти и спетлять от неадекватной мамаши. Иначе психика и у него будет чудить.
А як ви пам’ятає розмір кожного лімфоузла? і як ви руками можете розмір визначити кожен день? Ви міряєте і записуєте, і не путаєте їх?
Я розумію вас, сама панікер страшенний, але має бути щось що буде вас заспокоювати, не щупайте, можливо ходіть на УЗД лімфовузлів раз в місяць, це хоч не шкідливо, якийсь час походите і побачите що все добре, здайте кров, теж побачите що все добре
То ви мабуть і без УЗІ можете? Нашо вам те УЗІ, а чого ввечері а не вранці щупаєте? Чи ви 2 рази вдень щупаєте?
Взагалі незрозуміло, що ви хочете від форума ? Вам подобається, то щупайте, ще є лімфовузли в пахвині. Там не щупаєте? Бо точно шось пропустите, щупайте і там 3 рази в день.
1
Вам так подобається жити, нашо щось міняти. Сина не відпускайте від себе, бо хто йому ще буде щупати лімфовузли.
1
Просто хочу вам сказати, я страшний іпохондрік, кожен кашель це вже зразу ставлю найгірші діагнози, але зараз в мене маленька дитина, і знаєте чого я хочу найменше? Щоб вона була як я, щоб вона замість насолоджуватись життям шукала болячки і бігала по 2 рази в місяць здавала кров, я сціплюю зуби і всіма силами показую дитині інше, що мама знає що все добре, а цим ви показуєте дитині що переживаєте, їй ці страхи передадуться, ви мусите зупинитись заради нього і знайти щось що б і вас тримало в спокої, але якщо для вас такого немає, то ви маєте зробити це для дитини, уявіть, як він буде так себе щупати і переживати, а діти копіюють поведінку батьків
Я такий собі приклад, я не показую просто це дитині, але сама я живу майже в постійній паніці і за себе і за неї, щоб ви собі розуміли, вибачте за деталі, їй було пару місяців, і почалась діарея з кровʼю, я пройшла з нею кучу лікарів і всі казали «алергія на білок коровʼячого молока, потрібен час після зміни суміші щоб все нормалізувалось» я вже тоді їй казала, що сонечко все добре, це просто алергія, ти в безпеці, а потім ночами ридала в істериці над тими памперсами переглядаючи кожен в надії що крові буде менше, і не вірила лікарям, бо як це так, як може алергія таке давати, тому я розумію як це думати «чому вони такі, чому вони кажуть що це норма» так і далі, я не втягую в свої страхи іі, те що нам потрібно з ними боротись це само собою, це взагалі не ок, але треба розуміти що це наші проблеми, ну і звичайно якшо лікарі кажуть слідкувати то слідкувати, просто не панічно, не кожен день
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу