Чого я така повернута на здоров´ї дітей, раніше такого не було.

Дивіться почну з початку. Діти здорові, ттт, спортом займаються, гуляють, норм вчаться, підлітки. 12 і 14 років.
Коли були менші, здавала аналізи коли хворіли і коли призначав лікар, сама нічого не здавала, не вишукувала, не читала і все таке.
Потім пішла та мода на щорічні чек апи, коли моїм було десь 7 і 9 років. І мене як підмінили. Я влітку коли канікули , і роблю медогляд в школу ( ще доздаю платно від себе певні аналізи і УЗД), хоча лікар каже що можна і то не здавати, лише Зак і зас. Але я ж розумніша ніж лікарі, бо ж читаю тут форум і фейсбук і здаю все що треба і ні.
Що я здаю двом підліткам:
Зак, зас, біохімія ( ліпідограма, ниркові і печінкові проби), білок загальний, феритин, д3, гормони щитовидки. Ну доньці ще ревмопроби треба раз в 1-2 роки.
+ УЗД внутрішніх органів, щитовидки.
+ Окуліст двічі в рік, бо вони в окулярах
+ Рентген доньці бо сколіоз.

І кожен раз під час цих аналізів та обстежень я дуже хвилююсь, прям дуже, чуть не до якогось зриву, я не можу спілкуватись на роботі з людьми, мене все бісить, боюсь щоб все було добре, щоб не було якигось відхилень.
От влітку все роздавала. Наче все добре, я була спокійна і задоволена. Але тепер мене починає знов тривожити , і здається що варто знов здати аналізи і провести якісь обстеження. Я звичайно не піду, тримаю себе в руках. Але цей стан мене , моїх переживань, мені дуже неподобається.
Хто такий як я переживательний, як ви справляєтесь? Коли ви ходите до лікаря? На які скарги звертаєте увагу, на які не варто звертати увагу?