А ви б закінчили спілкуватись?

Він гімнюк, тут не поспориш, я його не виправдовую.
Я у нього запитала-бо ми спілкуємось, не дружимо, але спілкування є, він сказав, вибач було
Я у неї запитала, вона зробила круглі очі, і сказала, нє, нуууу, не було-по ній було видно що було
Можливо вона теж хотіла мені показати, але тоді треба і сказати, а не тільки зробити.
Можливо вона і була в нього закохана- але знову ж таки, я сужу по собі, і я б так не вчинила, я б поговорила спочатку з подругою
Вона була твереза і знала хто є хто, бо ми були всі в одній компанії.
Повторюю, я запитала її, у неї не вистачило сміливості сказати правду, навіть через такий проміжок часу
Якби вона на той момент не була поруч зі мною, і типу не підтримувала, і не давала поради, не казала, що все буде добре, ти перебісишся, будете і далі разом, бо ти ж знаєш як він тебе кохає , він теж дуже переживає в тп, то питань до неї не було б

Є одна добра людина, яка просто про мєжду просім сказала в розмові про минуле. Я запитала у того чоловіка, чи було чи не було. Він сказав вибач було, мені соромно за той вчинок, але так. Я запитала її, вона почала вілять зі сторони в сторону, і не змогла сказати правди, хоча по ній було видно, що вона каже не правду, духу їй не вистачило навіть через 20 років. Мені такі люди поруч не потрібні

вот при чем тут вы? вы что, идеал?

Ви б краще звернули увагу на оту ’добру людину’...
З чого раптом захотілося поділитися такою інформацією?
Зробити неприємно вам хотіли чи вашій подрузі підставу?

Навіть якщо вона зараз збрехала то не тому, щоб себе ’відбілити’, а мабуть тому, що хотіла зберегти ваші добрі стосунки. Думаю їй вони важливіші ніж вам.

Ну так, мені не потрібні стосунки з людиною яка може зрадити, навіщо стосунки де немає довіри. Якби вона сказала правду це інша справа, а так

Не ідеал, але порядна і чесна з людьми

Нічого не змінилося б.
Навіть якби вона сказала правду ви б всеодно припинили спілкування. Бо ви вважаєте себе жертвою, а її абсолютним злом.

Невже 20 років хорошого спілкування не перекривають однієї помилки зробленої молодим дурним дівчиськом?

Перекраивать, якщо мати сміливість визнавати свої помилки

Тобто ви стверджуєте, що якби вона сказала ’так я переспала один раз з твоїм колишнім 20 років тому’ то ви б сказали ’ну і хрін з ним, що було то було’ і продовжили спілкування як раніше? Ви собі вірите?

Ви вважаєте її вчинок дуже поганим, називаєте це зрадою. Від того, що вона визнає це нічого не зміниться. Ви вже винесли їй вирок і призначили покарання. Іншого розвитку подій не могло бути.

Ви зробили як добре для вас. Маєте на то право.

Так, коли б людина визнала свої ’погані’ вчинки, то я саме так і сказала би, ну може ще запитала б нахрєна. А коли в неї не вистачило сміливості, то довіряти цій людині я не можу, справа ж не тільки в тому що вона переспала, а в тому що вона бреше зараз. А зараз це вже не 20 років тому

Значить з тим гівнюком ви спілкуєтесь, все норм. А подруга погана... Цікава логіка.

’..коли б людина визнала свої ’погані’ вчинки..’

А чому ’вчинки’, в не ’вчинок’?
’Добра людина’ і гівнюк колишній ще на вушко нашептали інформації? І звісно ж лише заради доброї справи і тому що саме вони дуже порядні, а з вами кристально чесні?

Я справді не розумію логіки...

Якась типу ’добра людина’ з якогось дива через 20 років вирішила з типу ’добрими намірами’ поритися в ’брудній білизні’ чужих людей і винести це на загальний огляд. Не в свої білизні, а у вашій.
Не задумувались навіщо? Кому вона зробила краще своїм ’добрим’ вчинком? Вам? Вашій подрузі? Чи собі?

Далі ви замість того, щоб піти до подруги чогось пішли до колишнього (адже він дуже чесний і порядний, так?) питати пояснень. І чомусь слова колишнього гівнюка для вас то 100% правда.

І лише потім ви пішли до подруги.
’....вона зробила круглі очі, і сказала, нє, нуууу, не було..’ Якби мене звинувачували в тому чого дійсно не було то у мене б також були круглі очі і я б втратила дар мови від абсурдності звинувачень.

’...по ній було видно що було...’ Ви не поліграф і не екстрасенс. Ви вже в своїх думках визнали її винною. А тому вам не потрібна була чесна відповідь, вам потрібне було лише її зізнання і тому будь-які її реакції ви оцінили як симптом брехні.


Перечитайте ще раз ваші відповіді - ’погані вчинки’, ’зрада’, ’стосунки де немає довіри’, ’не порядна, не чесна людина’, ’мені такі люди поруч не потрібні’ і т.д. Не обманюйте сама себе. Ви вже зробили висновок для себе і нічого їй не простити б не залежно від відповіді. Вам потрібне її зізнання лише як ’жирна крапка’ в закінченні ваших відносин.

Але зізнання не було, я так розумію і навіть за рік ви чогось не відпустили ситуацію, а знову її обдумуєте і навіть у інших людей вирішили запитати думки.
Вас щось гризе??