Ви б таке терпіли? Як себе змусити все закінчити?

Псуємо один одному життя але не розлучаємося. Кохання давно немає. Плюс вже починаю відчувати навіть ненависть та відразу. У мене страшенний тригер на нього, коли він випиває. А випиває він часто, майже, кожного вечора. Хоч знає, що мене це просто люто бісить. Тепер він чекає поки я засну, спускається на кухню і щось п´є. Зранку запах перегару в нашій спальні, від якого в мене починає боліти голова. Абсолютно ніякі переконання, сварки, образи не діють. Він любить спиртне понад усе в його житті. І так було завжди. На фоні цього я не сприймаю його як чоловіка, у мене взагалі немає бажання якоїсь інтимної близькості. Більше того, я сплю в іншій кімнаті. На що він ображається, злиться але продовжує випивати в ще більшій кількості. Поза цим він якби і непогана людина. Я можу робити все, що мені захочеться . Він не контролює куди я витрачаю і скільки заробляю, скільки відкладаю. На цьому всі плюси закінчилися. Можна було б давно все це припинити, але я дуже невпевнена в собі людина. Боюся скандалів, поділу майна ( а ділити є що), невідомості. Я розумію, що була б спокійніша і щасливіша без нього, але ніяк не можу себе змусити почати цей кінець, або в моєму випадку - початок.
До речі, батьки та подруга кажуть, що він нормальний і так часто трапляється, але мені потрібно навчитися пускати все поза себе. А я не можу...