Мама и квартира, как бы вы поступили

А ещё выгоднее в долгосрочной перспективе было купить биткоин, или акции Теслы.

на кого ни оформи, может выйти фигня, по тому что никто не знает что будет в будущем. На себя - с мужем развод и половина ему придется отдавать, а если автор умрет, муж может привести туда новую жену а маму выкинуть. На ребенка - так ребенок вырастет и может тоже привести какую-то шалаву/мудака который ему мозги запудрит, а автора нафиг. На маму - там сестра и мамин потенциальный муж. Куда ни плюнь всюду риски)))

Кстати, не всегда. Моя родственница недавно взяла ипотеку в Чехии, так вот на первые три года основная часть платежей-это проценты, а тело кредита уже дальше. Если я правильно поняла, что она имела ввиду. Таким образом банк подстраховывается от досрочного погашения и обеспечивает себе всю прибыль вперед. А дальше хотите досрочно-пожалуйста. Но тогда уже клиенту банка это менее выгодно.

Ну с мужем можно договориться. Мой в день сделки писал заяву у нотариуса, в которой подтверждает, что квартира покупается на мои собственные средства и будет принадлежать мне единолично. И в договоре купли-продажи это указано.

Может ли быть такое, что вы даете маме больше денег, чем она тратит на аренду? К примеру, вы даете 15, а она снимает за 10. Меня удивляет позиция мамы, она не глупа, если работает бухгалтером. Возможно, проживая в квартире, которую вы купите для нее, она потеряет эту разницу. Или вы ей оплачиваете аренду с коммунальными, и ее пугает то, что теперь придется самой их оплачивать.
Аргументы мамы смешные. Еще смешнее аргументы некоторых тут отписавшихся. Настаивайте на своем, после матери квартира должна принадлежать вам, так будет честно.

Там маме 48 лет. К её старости эта квартира уже будет неликвид

Ну мы не знаем, что будет с этой квартирой или с любой другой, как не печально. Возможно, придет время, когда все хрущевки снесут, а людям построят другое жилье, об этом говорят уже лет 20, и некоторые дома таки снесли, а людей расселили.

Привіт, Авторе! Я з чоловіком колись свого часу мала дві гостинки в Києві ,в одній ми жили з ним, в іншу переселили мою маму (вона київська, але з бабусею були складні відносини). Обидві квартири купили ми з чоловіком, за другу ще й років з 10 кредит платили.
Мама з татом в тій квартирі прожили 15 років аж до самої смерті бабусі. Теж маю рідного брата, який свого і донині само усувається від всіх проблем і зобов´язань. От буквально 1.5 роки тому ми змогли вперше здати ту гостинку після батьків, коли вони змогли повернутися в бабулін хрущ. Тільки попередньо в тому хрущі мені довелося зробити кап.ремонт, щоб їх сподвигнути на переїзд. ))) Хоч я і молода була, але жодного сумніву окрім на нас з чоловіком щось там оформлювати не було ніколи. Це гроші, це роки нашої з ним праці, це не відгуляні відпустки, не здійснені поїздки, не отримана оренда, це роки виплат банку. Так, родина має допомогати один одному але на СВОЇХ умовах. Ваша мама дивно міркує і точно будуть потім проблеми з сестрою чи мамою.
Ви і так молодець, що стільки років її підтримуєте. Але умови ставите ВИ, бо гроші ваші.
Скажу з власного досвіду, через 5-10-20 років мама вважатиме ту квартиру своєю.) Моя мама, наприклад хоч золота людина, через 15 років проживання і смерті бабусі заявила: в давай ми тут з татом будемо жити й далі в гостинці, а здавати бабусину велику вона ж дорожче (по факту всього на пару тисяч, бо там був бабушатники) і гроші від оренди хруща я буду ділити між вами з братом.
То ж щоб цю епопею завершити, мені довелося зробити ще й капітальний ремонт хруща (на той час не приватизованого) щоб їх нарешті переселити. Зараз вони завершили процес приватизації на себе двох, мені там нічого не треба, свій моральний борг як дочка я вже стократ виплатила.

І хочете ще на закуску?)
Зараз мама каже, залишу вам з братом хруща у спадок порівну з братом, так буде справедливо
Це при тому, що брат який мав не менше за мене можливостей і теж живе в Києві за 20 років до них максимум з тортиком приходив. Коли свого часу ми думали як допомогти батькам , я йому прямо запропонувала ту гостинку купити і оформити 50/50 (нам би не прийшлося платити %%% банку в кредит). А він тоді відмовився! Хоча ми обоє були молоді і без дітей, він старший за мене і на той момент мав хорошу роботу, машину і власну квартиру в Києві. Але на батьків не знайшов грошей, не захотів знижувати свій рівень життя навіть тимчасово. )))
Так що, як би ви не вчинили, Авторе, ваші жертви ніхто гідно не оцінить. Ви ’мужик’ в родині, тримайтеся.))

да? Не знала такое, спасибо!

Після того, як від з десяток років простоїть пусткою? Приколюєтесь?

Чиї гроші на тому житло. Все

Аннуитетная схема погашения кредита, в Украине тоже такое есть

На себе купити і скласти заповіт , щоб був спадкоємець

Мені 48років... Діти ще поки мені не оплачують оренду, бо навчаються, працюють.

Не насторожує, а так воно і є.
Будете ще сестрі половину Вами купленої квартири винні.
Записуйте на себе.
Доречі, а дитині купили житло.
Дитина років в 20-25 точно захоче окремо жити.

А якщо вона проживе довше?
Вам 27, мамі біля 50, вона і 30-40 років буде жити.

Это современная мама, которой некуда идти было всю замужней жизнь, пришло её время сесть на шею детям

Автор, мама— доросла, здорова жінка. Якщо вона приймає зараз допомогу від Вас, а не сама піклується про іншу доньку, то будьте впевнені, що потім половину отримаєте від тієї квартири в кращому випадку чи третину при одруженні мами, якщо не все по заповіту сестрі дістанеться.

Мама хитра, якщо вже допомагаєш, то допомагай нам по повній, люба доця, відпиши квартиру.🤣

Какие в браке свои средства?

В 48 років?

В Украине нельзя лишить наследства наследника первой очереди, если он пенсионер или инвалид

Ну й чудово, що мама буде довго жити. В чому питання?

Скорее всего деньги папы

И одновременно живет и учится в другом городе

Звісно, чудово. Це рідна людина.
Там автор писала за 15-20 років, щоб мама пожила в тій квартирі.
Але ж потім нереально та незручно буде попросити на вихід, коли житло стане потрібним своїй дитині.

Если мама права, то у неё есть шанс самой решить свои проблемы)))

пусть дальше арендует квартиру за свои деньги, работает, подрабатывает и в это время решает вопрос куда ей на старости лет деться. Вообще-то это зона ее ответственности, а не ее дочери.

Со стороны матери это вообще наглость. Дочь помогает деньгами уже пару лет, теперь ещё и квартиру ей (на нее) купи)))

Как-то не в ее ситуации вообще условия ставить

А з чого ви взяли, що автор попросить її на вихід? Й що дитина автора схоче жити в тій квартирі

Авторе, перестаньте виправдовуватись перед нападками. Вас просто тролять зараз, ви адекватні в своїх розмірковуваннях- ваші гроші і вам вирішувати як ними розпоряджатися. Не подобається мамі варіант- на здоровʼя, нехай працює, заробляє собі на оренду і життя. Ваша сама доросла жінка, а не маленька дитина.

Цікаво одне, чому 48рвчна бухгалтераша аж вимагає фінансової допомоги від доньки яка виплачує іпотеку. Можливо мама щось продала і вклала в ту перший внесок на іпотеку доньки
(закордоном це сумами не малі)за умови, що донька купить житло їй. Ну не в´яжеться, що 48літня жінка така залежна від 27річної.
Мені 48, я розумію які вимоги
в мене можуть бути до сина, та ніякі , своє сама продам, собі сама куплю..

Не вигадуйте те чого нема. Хоча б критичне мислення включіть.У жінки яка 20років живе на оренді і має житло в селі не валідне і 2роки останні не в стані оплачувати оренду -звісно є що вкласти в закордонну іпотеку.
Я не збираюся з вами спорити, можете вірити в усе що самі вигадаєте
У мене тільки пропозиція до автора перестати вестися на провокації та видумки посторонніх людей, яким просто хочеться злити свій негатив