ОдинРазНадетое• 05 января в 21:09
Как вы понимаете эти песни? О чем истории?
Уяви, що ми застрягли в ліфті
І цілую я тебе, а ти мене у відповідь
Диви, як завмирає світ
Коли наш зупинився ліфт
Уяви, що ми застрягли в ліфті
І цілую я тебе, а ти мене у відповідь
Диви, як завмирає світ
Коли наш зупинився ліфт
Вам на який поверх?
На пятий? Добре!
Я з тобою вже 5 років
На сусідніх сходах
Я за холодом стіни
Відчував твоє тепло
Телевізор не горить
Значить, спить уже давно
Уяви, що ти бродила по місту одна
І був єдиний з мільйона шанс тебе обійнять
Уяви, що не зустрілись ми тоді у дверях
А я тобі не допоміг би повернутись в життя
Уяви, що ми застрягли в ліфті
І цілую я тебе, а ти мене у відповідь
Диви, як завмирає світ
Коли наш зупинився ліфт
Уяви, що ми застрягли в ліфті
І цілую я тебе, а ти мене у відповідь
Диви, як завмирає світ
Коли наш зупинився ліфт
Вам на який поверх?
На пятий, звісно
Я відчувала, що ти лірика у моїх піснях
Я відчувала, що ти світло у пустих підїздах
Я не дивилась тобі в очі, бо бувало різне
Уяви, що ти повірив, а людина обман
Уяви, що ти був сонцем, а навколо туман
Уяви, що не зявились би такі почуття
Коли кохати до нестями стало сенсом життя
Уяви, що ми застрягли в ліфті
І цілую я тебе, а ти мене у відповідь
Диви, як завмирає світ
Коли наш зупинився ліфт
Уяви, що ми застрягли в ліфті
І цілую я тебе, а ти мене у відповідь
Диви, як завмирає світ
Коли наш зупинився ліфт
Вам на який поверх?
Ти що смієшся?
Ти вже в мені багато років
Замість серця бєшся
А памятаєш, як зустрілись
Та й перевернуся світ
Усе навколо зупинилось
Як і той старенький ліфт
Уяви, що ти бродила по місту одна
І був єдиний з мільйона шанс тебе обійнять
Уяви, що не зустрілись ми тоді у дверях
А я тобі не допоміг би повернутись в життя
(А ти мені не допоміг би повернутись в життя)
Уяви, що ми застрягли в ліфті
І цілую я тебе, а ти мене у відповідь
Диви, як завмирає світ
Коли наш зупинився ліфт
Уяви, що ми застрягли в ліфті
І цілую я тебе, а ти мене у відповідь
Диви, як завмирає світ
Коли наш зупинився ліфт
Часом буває так, що хочеш почути
Речi, яких нiколи б не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де, думаєш, краще б очей не мати
Ти дивишся в кухнi на кран i воду
А правда нiзвiдки не виходить
I дивляться в очi тобi знайомi
А їхнi очi твоїм говорять
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Часом буває так, що в магазинi
Ти хочеш крикнути - ну в чому я винна?
Тебе окидають розумiючим оком
Дуже болить, хоча й ненароком
I ти ростеш, старiєш, вмираєш
А тої правди так i не взнаєш
Боїшся її i вiд неї втiкаєш
I в стiнах своїх ти одна засинаєш
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама.
Что авторы хотели сказать?
Вторую услышала сегодня по радио. Знала, что старая песня. А Кузьму не узнала:( Стыдно.
2
17
0
Першу не знаю, не чула. Друга стара, відома. Це переносний смисл, метафора. Пісня про пошук істини, про самотність
про первую все очень просто: благодаря случайной встрече образовалась пара на годы. автор рефлексует, мол если бы не встреча, эти 2 жизни бы сложились совсем иначе
1
Ну первая про знакомство в лифте и радость,что это переросло в любовь.
Вторая,что сама дура виновата,вот и реви теперь одна.
Вторая,что сама дура виновата,вот и реви теперь одна.
2
:) лучше по стихам гадать
Да! Теперь решено. Без возврата
Я покинул родные поля.
Уж не будут листвою крылатой
Надо мною звенеть тополя.
Низкий дом без меня ссутулится,
Старый пес мой давно издох.
На московских изогнутых улицах
Умереть, знать, судил мне бог.
Я люблю этот город вязевый,
Пусть обрюзг он и пусть одрях.
Золотая дремотная Азия
Опочила на куполах.
А когда ночью светит месяц,
Когда светит... черт знает как!
Я иду, головою свесясь,
Переулком в знакомый кабак.
Шум и гам в этом логове жутком,
Но всю ночь напролет, до зари,
Я читаю стихи проституткам
И с бандитами жарю спирт.
Сердце бьется все чаще и чаще,
И уж я говорю невпопад:
’Я такой же, как вы, пропащий,
Мне теперь не уйти назад’.
Низкий дом без меня ссутулится,
Старый пес мой давно издох.
На московских изогнутых улицах
Умереть, знать, судил мне бог.
Да! Теперь решено. Без возврата
Я покинул родные поля.
Уж не будут листвою крылатой
Надо мною звенеть тополя.
Низкий дом без меня ссутулится,
Старый пес мой давно издох.
На московских изогнутых улицах
Умереть, знать, судил мне бог.
Я люблю этот город вязевый,
Пусть обрюзг он и пусть одрях.
Золотая дремотная Азия
Опочила на куполах.
А когда ночью светит месяц,
Когда светит... черт знает как!
Я иду, головою свесясь,
Переулком в знакомый кабак.
Шум и гам в этом логове жутком,
Но всю ночь напролет, до зари,
Я читаю стихи проституткам
И с бандитами жарю спирт.
Сердце бьется все чаще и чаще,
И уж я говорю невпопад:
’Я такой же, как вы, пропащий,
Мне теперь не уйти назад’.
Низкий дом без меня ссутулится,
Старый пес мой давно издох.
На московских изогнутых улицах
Умереть, знать, судил мне бог.
2
1
о вечном ,,,
,,,О одиночество, как твой характер крут!
Посверкивая циркулем железным,
как холодно ты замыкаешь круг,
не внемля увереньям бесполезным.,,
,,,О одиночество, как твой характер крут!
Посверкивая циркулем железным,
как холодно ты замыкаешь круг,
не внемля увереньям бесполезным.,,
Это-то понятно. Но кто ей говорит?
Что за правду она ищет?
Может, она обвиняет себя, что виновата в ссоре? И даже глаза знакомых ее обвиняют ... Ее тянет на место ссоры, какие вещи она хочет услышать, которых лучше б ей не знать?
В магазине не выдерживает и кричит: почему я одинока, в чем виновата? Но это может быть вопрос в общем, к мирозданию, но нет: есть ПРАВДА - объяснение ее вины. Но она боится ее признать сама себе.
Что за правду она ищет?
Может, она обвиняет себя, что виновата в ссоре? И даже глаза знакомых ее обвиняют ... Ее тянет на место ссоры, какие вещи она хочет услышать, которых лучше б ей не знать?
В магазине не выдерживает и кричит: почему я одинока, в чем виновата? Но это может быть вопрос в общем, к мирозданию, но нет: есть ПРАВДА - объяснение ее вины. Но она боится ее признать сама себе.
Заморочились авторы. Песни переживательно-размышлятельные. Ну вы же тоже нааисали ’самадуравиновата’. Вот я и спрашиваю, кто этой дуре это говорит и что ж там за ПРАВДА такая?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу